Сторінка дошкільника 2023-2024н.р.

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

ВЕРЕСЕНЬ

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

Тема тижня "Наш улюблений садочок"

👦👧

Читання вірша К. Перелісної «До садочка».

До дитячого садочка йдуть веселі діточки, 

Будуть вчитися ліпити, малюватимуть хатки.

Зроблять квіти для віночка, вивчать віршики, пісні. 

А казки такі почують, що розкажуть і мені…

Запитання

Хто йде до дитячого садочка? 

Який у них настрій?

Що вони там будуть робити? 

Чи цікаві казки вони почують?

👦👧

Бесіда «Мій друг»

Запитання

У які ви ігри полюбляєте грати? 

Хто твій друг?

Чому тобі подобається з ним гратися?

👦👧

Бесіда про дитячий садок.

Запитання

Як називається наш дитячий садок?

 Із чого побудований дитячий садок?

Скільки поверхів в нашому дитячому садку? 

Як називається наша група?

На якому поверсі наша група?

Які приміщення є у групі? 

Що роблять в роздягальні, спальні, ігровій, умивальні?

👦👧

Бесіда «Навіщо ходити в дитячий садок?»

Запитання

Куди діти поспішають кожного ранку? 

Як називається наш садочок?

Чим ви займаєтеся у дитячому садку?

👦👧

Читання оповідання Н. Забіли «Ясоччин садок».

За вікном сьогодні вітер, вітер — аж в кімнаті чути, як гуде, В дитсадок давно пішли всі діти, а маленька Ясочка не йде.

Наша Яся нині трохи хвора, все кахика й носик витира. Застудилась, мабуть, Яся вчора, як ліпила бабу дітвора.

На роботу вже поїхав тато, мама вийшла — й довго щось не чуть...

Може, Яся буде сумувати? Може, слізки рясно потечуть?

Ні! Ясюня не така вдалася! — в неї досить іграшок, ляльок. У своїй кімнаті наша Яся улаштує власний дитсадок.

Діти будуть — лялька та ведмедик, та конячка сіра без сідла, і собачка Бум, така кумедна, що угору вухо підвела.

Ще Ясюня посадила й кішку. А вона стрибнула у куток!..

— Ну й сиди собі сама під ліжком, не візьму тебе у дитсадок!

От усі в кутку біля канапи посідали.

— Тихо, не шуміть! А чому в ведмедя чорні лапи? Мабуть, вранці їх забув помить? Зараз я будинок вам збудую із великих татових книжок і обідом добрим нагодую — дам цукерки вам і пиріжок... А тоді візьму цікаву книжку, покажу своє знайоме "о"!

Яся певна, що ведмедик Мишка хоче знати літери давно.

Потім Яся хусточку розстеле на вовнянім теплім килимку.

— Ну, лягайте, діточки, в постелю! Так і ми спимо у дитсадку!

У куточку сплять слухняні діти: і ведмедик з лялькою, і кінь. За віконцем виє вітер, вітер, а в кімнатці тиша і теплінь.

От і мама двері відчинила і на руки Ясю підійма.

— Ой, яка ж у мене доня мила, що так добре грається сама!

Бесіда за змістом вірша

Чому Яся не пішла в дитячий садок? 

Що Яся вирішила?

Кого Яся зробила дітками? 

Як вона грала з іграшками? 

Що матуся сказала Ясі?

Як ви вважаєте, чому саме у дитячий садок грала Яся?

Яся сумувала за садком чи ні? 

Чому Яся сумувала за дитячим садком?

А ви сумуєте вдома, коли хворієте і не відвідуєте дитсадок? Розкажіть про це.

👦👧

Читання вірша П. Ребра «Оксанчин дитсадок».

Чий такий красивий дім?

Грають промені на нім.

Сяє напис "Колобок".

Це Оксанчин дитсадок.

Чий такий співучий дім?

Цілий день пісні у нім.

Кличе музика в танок.

Це Оксанчин дитсадок.

Чий такий веселий дім?

Не змовкає сміх у нім.

А малечі - мов квіток!

Це Оксанчин дитсадок.

Запитання

Хто запам’ятав, як називається дитячий садок? 

Що лунає у садку? 

Який дитячий садок?

Чому цей художній твір називають віршем? 

(Тому що слова римуються, тобто мають схоже закінчення.)

👦👧

 

ЛІТЕРАТУРНІ ТВОРИ (Н. Калініна)

Хіба так граються?

 

Прийшли Сашко з Олексійком до молодшої групи, підійшли до іграшок. А іграшок багато: ведмедики, зайчики, ляльки і ляльковий посуд, ліжечка для ляльок, є машини легкові, вантажні і пожежні, є коричневий ведмідь на білому коні. Все є в ляльковому куточку, всього багато.

Олексійко на все дивиться і не знає, яку іграшку взяти, в що погратися? А Сашко тільки якусь мить на все подивився і одразу все взяти захотів.

Підбіг до лялькового куточка — ведмедика під пахву, зайчика в кишеньку. І ліжко бере, і посуд бере і собачку до себе тягне, — все в одну купу скидає:

— Не чіпайте, не беріть, я в іграшки граюсь!

Стоять діти, на Віру Василівну дивляться. 

Оце так хлопчик! Хіба так граються?

👦👧

Осінь (Яків Щоголів)

Висне небо синє,

Синє, та не те;

Світить, та не гріє

Сонце золоте.

Оголилось поле

Од серпа й коси;

Ніде приліпитись

Крапельці роси.

Темная діброва

Стихла і мовчить;

Листя пожовтіле

З дерева летить.

Хоч би де замріла

Квіточка одна;

Тільки й червоніє,

Що горобина.

Здалека під небом,

В вирій летячи,

Голосно курличуть

Журавлів ключі.

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

 "Осінні квіти в квітнику"

👦👧

Промовляння чистомовок:

Язик вгору – ша, ша, ша,

наша Маша в ліс пішла.

Язик донизу – си, си, си,

бережися від оси .

Язик угору – ши, ши, ши,

Машу в лісі не знайшли.

Язик донизу – си, си, си,

вуса, вуса у оси.

👦👧

Читання скоромовки Грицька Бойка

 «Василинка й Маша».

 Ой весела Василинка,

Василинка-веселинка! 

А Маша, мов каша:

Кисне й кисне Маша!

👦👧

Пальчикова гра «Квіточки»

(Діти стискають долоньки в кулачки.) 

Наші гарні квіточки розпускають пелюстки.

(Діти повільно розгинають пальці з кулачків.)

 Вітерець ледь повіває і пелюсточки гойдає. 

(Похитування кистями рук ліворуч-праворуч.) 

Наші гарні квіточки закривають пелюстки. 

(Повільне стискання пальців у кулачки.) 

Голівоньками хитали, тихо-тихо засинали. 

(Похитування кулачків вперед-назад.)

👦👧

Читання віршованих рядків 

«На жоржині жук сидів».

На жоржині жук сидів.

Жу-жу-жу, — про щось гудів. 

Грів на сонечку бочок

В жовтих квітах наш жучок.

Запитання

Який звук ви чуєте в словах частіше?

Промов назви квітів, щоб було чути звуки [ж], [с], [ч], [ц].

👦👧

Заучування рядків вірша.

На жоржині жук сидів.

Жу-жу-жу, — про щось гудів.

👦👧

Читання вірша М. Познанської «Ромашка».

На стрункій, високій ніжці,

Біля річки, на лужку,

У косинці-білосніжці

Стрів я квітоньку таку.

Ясним оком жовтуватим

Усміхалася мені...

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: — Ні!

Запитання

Про яку квіточку йдеться у вірші? 

Як автор її описує? 

Де вона росла? 

Чому бджілка заборонила її рвати?

👦👧

Читання вірша М. Познанської.

Вийдеш вранці — пахнуть квіти, 

Тихо струшують росу…

Хто ростить пшеницю, жито — 

Мама ж нам ростить красу.

Запитання

Поясніть значення слів «Мама ж нам ростить красу».

👦👧

Читання вірша К. Перелісної «Чебрець».

Попід бором молоденьким,

На сипучому піску,

Квіти стеляться густенькі,

Повні запаху медку.

Між квітками бджоли, оси,

Навіть коник-стрибунець. 

Всіх у гості щиро просить 

Запашненький наш чебрець.

Запитання

Про які квіти йдеться у вірші?

 Де вони ростуть? 

Хто полюбляє квіти чебрецю?

👦👧

Вивчення вірша М. Познанської «Куди не глянемо».

Куди не глянемо навкруг — 

Відходить красне літо.

Пожовк від сонця зелен луг, 

Пожухли мальви-квіти.

Запитання

Що можна бачити навкруги? 

Чому пожовк луг?

Які квіти пожухли? 

Чому?

👦👧

Хвора киця (Т. Лисенко)

 

Киценька-ласунка мишок не ловила, 

Солодощі різні та цукерки їла.

Ласувала вафлями, шоколадом, печивом, 

Хрумкотіла голосно з ранку і до вечора. 

Тому в киці-ласолюбки

Зоболіли геть всі зубки.

Бідна киця мучилась, плакала, не їла,

 Зуби лікувати дуже не хотіла.

Так вона боялась, певне, більше днини  

І стогнала жалібно майже без упину.

Лікар хворі зуби киці пломбував, 

Корисні поради їй весь час давав:

Не лінуйсь ніколи, киценько-голубко, 

Зранку і під вечер гарно чистить зубки. 

Хто не любить пасти і зубної щітки,

То у того зубки зіпсуються швидко. 

Хто ласує вволю, полюбляє цукор, 

Той собі на горе буде мати муку!» 

Видужала киця, зубки вже здорові, 

Бо поради лікар справді дав чудові.

👦👧

Мікроби (Т. Лисенко)

Звідки взялися хвороби? 

Їх створили злі мікроби!

Це — маленькі злодіяки, 

Хулігани,  розбишаки,

Що живуть усюди,

Де є повно бруду.

У болоті, у грязюці, 

У смітті та у пилюці,

Під брудними нігтями,

Пазурами й кігтями.

Той, хто руки не помиє, 

Їх ковтне та захворіє!

Слід усім вам пам’ятати: 

Будете вмиватися, 

Митися, купатися, 

Повтікають злі мікроби, 

Разом з ними всі хвороби!

👦👧

Гра «Який листочок?»

Який листочок у берези? (Березовий.)

Який листочок у клена? (Кленовий.) 

Який листочок у дуба? (Дубовий.) 

Який листочок у осики? (Осиковий.)

_____________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

Тема тижня "Хліб — усьому голова"

👦👧

Спостереження за сонцем

Де розташовується сонце? 

Чи гріє вересневе сонце? 

Чи гріє воно так, як влітку?

Спілкування у колі: «Хліб — усьому голова»

Запитання

Для чого вирощують колоски пшениці?

Які страви можна приготувати із зернових культур?

 Який продукт вважають головним на столі?

Читання української народної казки «Колосок».

Запитання

Що знайшов півник? Що він з ним зробив? 

А що потім було? 

Що ще, крім борошна, необхідно для випікання пиріжків?

Як допомагали півнику мишенята?

Як можна назвати півника? А мишенят?

Спостереження за станом погоди

Запитання

Якого кольору небо?

Які зміни відбулися цієї пори в повітрі?

 Яка настала пора року?

Яка погода вранці?

В яку погоду краще збирати врожай пшениці?

Бесід про прислів’я про хліб:

«Піт на спині — хліб на столі», 

«Хочеш їсти калачі — не сиди на печі», 

«Буде хліб — буде й пісня».

Вивчення вірша М. Познанської «Паляниця».

Як їсте ви паляницю, 

Калачі смачні їсте,

 — Не забудьте уклониться

 Хліборобові за те!

Читання вірша Грицька Бойка «Бублики».

Ой смачні, ой смачні бублики у Тані: 

Медяні, запашні, з маком, ще й рум’яні! 

Медяні, запашні Танечка поїла,

А для нас і для вас дірочки лишила.

Запитання

Які були бублики у Тетянки? 

Які Тетянка поїла бублики?

 Що лишилося для нас?

Бесіда про вірш.

Хліб, як сонце», — каже мати.

«Хліб, як сонце», — каже тато.

«Хліб, як сонце», — кажуть люди. 

Хліб, як сонце, — завжди буде!

_______________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

Тема тижня "Осінь у саду"

👦👧

Відгадування загадок про фрукти.

Соковите, червоненьке,

 Круглобоке,  солоденьке.

(Яблуко.)

Лампочка вгорі висіла,

Стала смачна, пожовтіла.

Діти лампочку зірвали,

З апетитом скуштували.

(Груша.)

На лозі, росою вмиті, 

Зріли грона соковиті.

В сонця силоньку черпали, 

Золотистим соком стали.

(Виноград.)

Сонечко маленьке,

Кисло-солоденьке.

На скибочки поділю,

Своїх друзів пригощу.

(Апельсин.)

Їх люблять дорослі і діти,

І мавпочки всі на світі.

Вони на пальмі дозрівають,

З жарких країн до нас припливають. 

(Банани.)

Спостереження за сонцем: його вплив на дозрівання фруктів

Де розташовується сонце — вгорі чи внизу? Яке воно? 

Чи так сонце гріє, як улітку?

Яке зараз повітря — тепле чи холодне? Чому? 

Яку користь приносить сонце природі?

Відгадування загадок:

Сидить дівчина в коморі,

А коса її надворі. (Морква.)

М’ячик я смачненький, 

Стиглий, червоненький. 

Соком-медом як наллюсь,

 Наливним тоді я звусь.

(Яблуко.)

Росте вона на грядках, 

Одежина вся в латках.

(Капуста.)

Я — салатик вітамінний

І на смак я теж відмінний.

Бурячок і огірок,

Капустинка і морквинка,

Квасолинка й картоплинка — 

Все змішалося, я знаю.

Покуштуйте — пригощаю! 

(Вінегрет.)

Читання казки А. М’ястківського про яблуню.

Казочка про яблуню

 

На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце. І зайчатко, і лисичка називали його — дичка, і колись давно-давно липам скаржилось воно:

— Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике. Нині зовсім невеличке, п’ю водичку од кринички, що прозора наче скло... Із зернятка я зросло. Ось довкола ліс буя... Може, кле- ном стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю...

Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало:

— Ти із яблука, що впало. До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости. Через років сім чи вісім станеш яблунею в лісі!

Засміялись лопухи:

— Хи-хи-хи та хи-хи-хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди. Якщо й вродить якийсь плід, то заглушить його глід!

Але йшов узліссям дід. З корячка води напився і на дичку задивився: «Непомітна, неве- личка, але яблунька, хоч дичка. В бур’янах густих вона, але в корені міцна...»

Вирвав дід скрізь лопухи і сказав:

— Роздивляйсь зелені сни, а пізніше, восени, я візьму тебе в мій сад, де порічки й вино- град, де квітує все зелене,— станеш щепою у мене!

І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив і довкіл обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати. А на весну залюбки прищепив дідусь

бруньки з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі... Й деревце розвеселилось, шовком-цвітом рясно вкрилось. І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів. Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.

От і казка невеличка вам про яблуню, про дичку.

 Б. Комар "Дві груші і одна"

Сергійко і Леся гралися в садку. Повз них стежкою йшла незнайома бабуся. В одній руці вона несла кошик з грушками, а другою спиралася на довгу сучкувату палицю.

Спіткнулась бабуся об камінець, що лежав на стежці, і мало не впала. Не втримала кошика, випустила з рук, і груші розсипалися.

— От лихо! — скрушно мовила вона.

Відкинула палицею камінець зі стежки і заходилася збирати розсипані груші. Тільки їй, старенькій, мабуть, важко було нахилятися за ними.

Та, видно, ще й недобачала. Мацала, мацала навколо себе по стежці, по траві, поки не знаходила яку грушу.

Сергійко підійшов до бабусі, став показувати, де вони лежать.

— Ось... ось...— тикав пальцем.

А коли бабуся й тоді водила руками не там, де він показував, Сергійко сердився:

— Та не там! Ось тут... Бабуся слухняно підбирала.

Прибігла й Леся. Побачила, що вони роблять, метнулася, швиденько визбирала решту груш у фартушок і висипала в кошик.

— Спасибі вам, дітки, що допомогли,— подякувала бабуся.— Нате ж вам за це. Це тобі, дівчинко,— дала Лесі дві здоровенні, підрум’янені з боків груші.— А це тобі, хлоп- чику,— простягла Сергійкові вже не дві, як сестричці, а чомусь лише одну грушу, хоча також велику й підрум’янену.

Ще раз подякувала їм, попрощалася й рушила далі стежкою.

Раді були Сергійко й Леся. Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як вони допо- могли старенькій і які гарні груші дала вона їм за те. Мама теж раділа, що діти в неї такі чемні та ввічливі.

— Молодці, молодці! — хвалила.

Раптом вона помітила, що в Лесі дві груші, а в Сергійка тільки одна.

— Мабуть, уже з’їв? — спитала сина.— І я б не втерпіла покуштувати...

— Ні, я не їв,— заперечив Сергійко.— Бабуся так і дала: Лесі дві, а мені одну.

— Чого ж це? — здивувалась мама.

— Не знаю...— і сам здивувався Сергійко.— Може, тому, що Леся дівчинка або що мала.

— Та ні, тут щось не те,— не погодилася мама.— Ану, гарненько розкажіть, як ви допо- магали бабусі.

Сергійко й Леся розповіли.

— От тепер мені ясно, чому вона тобі, Сергійку, тільки одну дала,— сказала мама.— А могла б зовсім не давати.

— Чому, мамо? — збентежився Сергійко.

— А ти сам добре подумай,— відповіла докірливо мама.— Тоді й зрозумієш.

Василь Сухомлинський "Пелюстка і квітка"

На грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур, духмяна. Літають над нею бджоли й джмелі, беруть нектар.

У квітці сорок дві пелюстки. І ось одна з них загордилася:

— Я найкраща. Без мене і квітка не квітка. Я найголовніша. Ось візьму й піду — що мені?

Напружилася, вилізла з квітки, зіскочила на землю. Сіла в кущі шипшини й дивиться,— що ж квітка робитиме? А квітка байдужки собі, усміхається сонцю, згукує до себе бджіл   і джмелів.

Пішла собі Пелюстка. Аж зустрічає Муравлика.

— Ти хто? — питає Муравлик.

— Я — Пелюстка. Найкраща. Найголовніша. Без мене квітка не квітка.

— Пелюстка? Знаю пелюстку я в квітці, а на двох тоненьких лапках не знаю. Ходила Пелюстка, ходила до вечора й засохла. А квітка цвіте.

Ось така, бачте, казка. Квітка і без однієї пелюстки квітка. А пелюстка без квітки — ніщо.

 

Іван Сенченко "Хліб святий"

Принесла бабуся хліб з магазину. Катруся не голодна була. Покуштувала і аж ніc змор- щила:

— Фе, який поганий!

Бабуся розсердилася і почала навчати внучку:

— Так ніколи не можна говорити на хліб. Коли він чомусь не подобається, кажуть:

«Хліб так негарно випечений…»

— А Юрчик теж не шанує хліба,— насупилася Катруся.— Не доїв надворі шматочка    і кинув на землю. Потім із Сергієм почали його футболити…

— Ай, як негарно! — розгнівалася бабуся. І сказала внучці: — І сама ніколи так не роби, і Юрчикові не дозволяй. Не доїла — однеси у хлібницю поклади, пізніше доїси. А коли хтось кине на землю — накажи підібрати. Топтати хліб не можна. Хліб дає людям життя. Без хліба ж — голод, смерть. Скільки на світі людей перемерло без хліба! Хліб святий.

Катруся задумалася. Потім притулилася до бабусі:

— Я більш ніколи не буду погано казати про хліб і не розкидатиму. І Юрчикові не дозволю. Тільки не треба сердитися на мене. Приголуб мене…

Бабуся поклала руку на голову внучці й пригорнула її до себе.

Спілкування в колі:

 про необхідність миття фруктів перед вживанням

Запитання

Де живуть мікроби? 

Чого бояться мікроби? 

Чому слід мити фрукти?

  

Читання вірша М. Сингаївського «Слива».

Сливку якось навесні

Посадив я при вікні.

Дощик їй давав водичку,

Вітер гладив, як сестричку.

А у сонячну погоду

Я їй сам приносив воду.

І від бурі вперта сливка

Не схилилась все одно. 

А тепер уже велика — 

Заглядає у вікно!

Запитання

Що посадив хлопчик?

Хто давав сливці водичку?

 Як гладив сливку вітер?

Хто приносив їй водичку у сонячну погоду?

 Чи схилилась вона від бурі?

А яка вона стала тепер?

Читання вірша М. Познанської «Вересень».

Відлітають журавлі,

Ходить осінь по селі.

Йде-бреде вона дворами,

Наділяє всіх дарами:

Сипле зерна і плоди

Добрим людям за труди.

________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

ЖОВТЕНЬ

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

________________________________________________

_______________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

Тема тижня «Дари осені (овочі)»

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

Уривок вірша В. Паронової «Урожай».

Урожай хороший в полі,

Виросло всього доволі:

Є і морква, й буряки,

Помідори, огірки.

👦👧

Відгадування загадок про овочі з використанням муляжів або малюнків.

Я — кругленький хлопчик,

Як у мишки хвостик,

Червоненький я на вроду,

Хочу в борщик із городу.

(Буряк.)

В діжці ми їх засолили,

А тоді всю зиму їли.

Солоненькі та хрумкі

У пупирцях... (огірки).

Я сама сиджу в коморі,

А коса моя надворі.

(Морква.)

Зелений чуб, червоний бік,

Смачний із нього чавлять сік.

Матусі варять з ним борщі,

Росте в городі на кущі.

(Помідор.)

👦👧

Читання вірша О. Журливої «На зеленому городі».

На зеленому городі

Заблукали ми сьогодні!

Заблукали я й Петрусь,

А знайшов нас наш дідусь.

Він за руки нас узяв,

Весь город нам показав.

Ось квасолька і горох,

Бачте, родичі: в обох

Круглі зернятка у ряд

У стручках зелених сплять.

А оце хто причаївся?

Бачиш, як розчервонівся!

О, так ще ж і не один…

Помідором зветься він.

Ось часник, а он цибулька.

Що за горді та сердиті!

Золотими кожушками

Аж по саму шию вкриті.

Бесіда за змістом вірша:

Де заблукали дітки? 

Хто їх знайшов?

 Як ростуть квасоля та горох?

Що зробив помідор? 

Чим вкриті часник і цибуля?

👦👧

Спілкування в колі: «Що готують з овочів?»

Запитання

Де ростуть овочі? 

У якому вигляді їх вживають? 

Що можна приготувати з овочів? 

Які овочі містять більше вітамінів: сирі чи варені?

👦👧

Спілкування в колі: «Як можна зберігати овочі?»

Запитання: Як можна зберегти картоплю на зиму? 

А  які ще овочі можна так само 

зберігати? 

Чи можна так зберегти помідори, огірки? Чому?

А як їх зберігають взимку?

👦👧

Загадки

Виросла велика голова строката,

Хустки намотала, що й не розмотати.

(Капуста)

В земляній сиджу коморі,

А коса моя надворі.

(Морква.)

Довгий, зелений, добрий солений,

Добрий і сирий. Хто він такий?

(Огірок.)

👦👧

_______________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

Тема тижня «Дари осені (фрукти)»

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

👦👧

Спілкування в колі: «Щедра осінь прийшла в сади»

Запитання

Що росте в саду? 

Для чого люди використовують фрукти?

Яка від них користь?

👦👧

Спостереження за працею людей у саду (збирання фруктів)

Запитання

Чи подобаються вам фрукти? Чому? 

Як ви гадаєте, звідки взялися фрукти: з городу, 

поля, лісу чи із саду?

Щоб прийшли ці фрукти до нас на стіл, люди доклали багато своєї дбайливої праці: 

доглядали за деревами, поливали їх у посуху, боролися із комахами-шкідниками.

Запитання

Як ви гадаєте, хто працює в саду? 

Чим вони займаються? 

Чи просто виростити фрукти? 

Що треба робити для цього? 

У яку пору року достигають ці фрукти?

👦👧

Читання віршованих рядків про фрукти та овочі. 

Помідори чималі 

Червоніють на гіллі.

Полюбляють діти 

Сік томатний пити.

А у гичці бурячок 

Темний заховав бочок.

Щоб поїсти борщику,

Зварим його в горщику.

Сто листків капуста має

І тому не замерзає.

Руденька морквина 

Містить вітаміни.

Хто її вживає,

Хвороби не знає.

В груш такі тугенькі боки,

Так налиті ніжним соком,

Що вкусити їх охота,

Так і просяться до рота!

Щоб нам яблучка зірвати,

То потрібно пострибати.

А вони на землю грюк,

Не потрапили до рук.

👦👧

В. Сухомлинський

Восени пахне яблуками

Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко, 

що впало з  дерева і  лежить на землі. З  яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко 

джмелі. Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем. Десь заспівав цвір-кун. Коли це з яблуні на землю впало яблуко — гуп... Цвіркун замовк. Пролетів спо-лоханий птах. Десь за лісом у нічному небі спалахнула зірка. Знову заспівав цвіркун.

Уже й місяць виплив на небо, а яблука пахнуть гарячим сонцем.

Запитання за змістом оповідання

Хто літав у яблуневому саду? Що вони помітили? Звідки впало яблуко? Як пахнуть 

яблука?

👦👧

О. Кобець

Восени

Ти чого зажурена,

Яблунько, сьогодні? 

«Бо земля нахмурена, 

Бо вітри холодні... 

Сонце заховалося 

За густою млою,

Вранці й не віталося 

Зі мною, малою...

А я хочу в піжмурки 

З сонцем забавлятись, 

Сяйвом його тішитись,

В золоті купатись...»

Запитання за змістом вірша

Чому нахмурена яблунька? 

Про які ознаки осені розповідається у вірші?

👦👧

Спілкування в колі: «Хто такий садівник?»

Запитання

Що восени дозріває у саду? 

Як називають людей, які збирають фрукти у саду?

👦👧

Мовленнєва гра «Улюблені фрукти»

1) Якого кольору?

2) Якого розміру? 

3) Який на смак? 

4) Що можна з нього приготувати?

👦👧

Спілкування в колі: «Що росте у нас в саду?»

Запитання

Який урожай збирають у саду восени? 

Як назвати ці плоди одним словом?

Які фрукти  ви полюбляєте? 

Для чого люди вживають фрукти? 

Яка від них користь?

👦👧

Дидактична вправа «Опиши овоч або фрукт».

Зразок опису: «Це — груша. Вона довгаста, жовта, м’яка, смачна, солодка. Всередині груші насіння. Грушу їдять, з неї варять компот, варення»

👦👧

Читання вірша П. Воронька «Їжачок-хитрячок»

Із голок та шпичок

Пошив собі піджачок.

І у тому піджачку

Він гуляє по садку,

Натикає на голки

Груші, яблука, сливки.

І до себе на обід

Він скликає цілий рід.

Запитання за змістом вірша

Про кого вірш? 

Що носить на собі їжачок? 

Із чого він пошив собі піджачок? 

Де гуляв їжачок? 

Що він назбирав? 

Куди їжачок запросив своїх родичів?

👦👧

Читання вірша К. Перелісної «Грушка»

Грушка я хоч невеличка,

Та солодка і м’яка,

І цвіла я й наливалась,

І поспіла — глянь яка!

Понеси мене до мами — 

Подаруночок зроби,

Хоч я знаю, що матуся

Всю мене віддасть тобі.

Бесіда за змістом вірша

Яка грушка за розміром? А яка на смак?

 Кому пропонує груша зробити подарунок? 

Кому матуся віддасть грушу?

_______________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

Тема тижня «Осінні дерева, кущі»

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

👦👧

Спілкування в колі: «Золота осінь»

Запитання: Які нині дерева і кущі? 

Чому осінь називають художницею? 

Чому люди назвали другий місяць осені жовтнем?

👦👧

Читання вірша К. Перелісної «Осінь»

Листячко дубове,

Листячко кленове

Жовкне і спадає

Тихо із гілок.

Вітер позіхає,

В купу їх згортає

Попід білу хату

Та на моріжок.

👦👧

Читання вірша П. Тичини «Осінь така мила»

Осінь така мила, 

Осінь славна,

Осінь матусі їсти несе:

Борщику у горщику,

Кашку у жмені,

Скибку у пазусі,

Грушку в фартушку.

Осінь така мила, 

Осінь славна.

👦👧

Спілкування в колі: «Осінні явища природи»

Запитання

Якого кольору стало небо? Як гріє сонечко восени? Якого кольору хмари? Що піднімає листочки із землі і кружляє у повітрі? Який буває вітер?

👦👧

Читання казки В. Сухомлинського «Як починається Осінь».

Осінь — це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня — Весна. 

В  Осені коси заквітчані колосками й  червоними ягідками калини. Ходить Осінь 

лугами, берегами. Де зітхне, там холодом війне.

Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою піднімається сивий 

туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.

Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і  про щось три-вожно радяться. А журавлі піднімаються високо в небо і тривожно курличуть.

Любить Осінь заходити в сади. Доторкнеться до яблуні — яблука жовтіють.

А дятли радіють, зустрівшись з  Осінню: голосно щебечуть, перелітають із місця на 

місце, шукають поживи на деревах.

Сьогодні теплий, сонячний день. Низько стоїть сонце  — світить, але не дуже гріє. 

Сіла старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає 

пісню про срібні павутинки.

Запитання до тексту

Про що розповідається у казці? 

Якою вам уявляється героїня казки — дочка Діда Мороза Осінь? 

На кого вона схожа? 

Як ставляться до Осені перелітні пташки? 

Куди збираються вони в цю пору року? 

Про який день розповідається у творі? 

Чи схожий він на сьогоднішній день? Чому? 

Які прикмети осені, що згадуються у казці, ми з вами помітили під час прогулянки? 

👦👧

Слухання вірша Н. Приходько «Жовтень».

Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть

І берізка над потоком 

Стала наче золота.

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта.

Запитання: Чи хотіли б  ви потрапити до осіннього лісу?  Яке дерево ви побачили 

в лісі? Яким воно стало восени? Як з нього падало листя? Яким став ваш настрій?

👦👧

Вірш Є. Гуцала «Знов прийшла на землю осінь».

Знов прийшла на землю осінь,

Розпустила сиві коси,

А у неї в сивих косах

Позаплутувались оси,

Позаплутувались оси

І бринять в її волоссі.

Дуже люблять осінь оси,

Що бринять у сивих косах,

Мабуть, саме через оси

І назвали осінь — осінь

Запитання: Яка пора року прийшла? Які коси вона розпустила? Що в них заплуталося? Хто любить осінь?

👦👧

Читання вірша А. Камінчука «Останній листочок».

Листя падає додолу.

Засинають гай і поле. 

На вербі один листочок.

До зими один деньочок!

Бесіда за змістом вірша: 

Куди падає осіннє листя? Що воно засипає?

Скільки листоч-ків залишилося на вербі?

 Скільки днів залишилося до зими?

👦👧

Вірш М. Познанської «Двірник»

Про двірника розкажу вам, малята:

Є в нього друзі — мітла і лопата.

Ми на світанку спимо, а двірник

Ще до зорі прокидатися звик

Першим стрічає він сонце у місті,

Двір наш і вулиця — глянь, які чисті.

Будеш на вулиці, біля будинку — 

Знаю: не кинеш ти навіть смітинку!

Запитання: Куди треба викидати папірці, обгортки, коробочки, шкірки з фруктів та 

інші відходи? А чи можна спалювати опале листя? Чому? Як треба прибирати його?

👦👧

_______________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

Тема тижня «Пернаті наші друзі» (птахи)

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

👦👧

Загадки

Ох, який великий птах

Важко ходить по садах.

Чорний птах не мовчить,

Розмовляє: «Кар!» кричить.

(Ворона.)

По дворах стрибає,

Крихти підбирає.

Хто вгадав, той молодець!

Ця сіренька пташка — ... (горобець).

👦👧

 Дидактична вправа «Порівняй».

Півник великий, а горобчик — ... (маленький).

Півник — свійський птах, а горобчик — ... (дикий).

Півник барвистий, а горобчик — ... (сірий).

Півник ходить поважно, а горобчик —... (стрибає).

А хто краще літає? (Горобчик.)

А хто голосніше співає? (Півник.)

👦👧

Віршовані рядки.

Ців-ців-ців, ців-ців-ців,

Налетіло горобців!

Їхня пісенька уся

Без початку і кінця.

Ців-ців-ців, ців-ців-ців,

Погодуйте горобців.

👦👧

 Розучування скоромовки.

Хитру сороку спіймати морока.

А на сорок сорок — сорок морок.

👦👧

Читання вірша К. Перелісної «Сорока».

Довгохвоста, білобока,

На тинку сидить сорока,

Поглядає до воріт — 

Рибку там смакує кіт.

До голівки вже доїв!

«Ти б хоч це мені лишив!»

Пурх сорока із тинка,

За голівку — й до садка!

Запитання: Який хвіст у  сороки? Де вона полюбляє сидіти? Що побачила сорока? 

Що вона попросила у кота? Що потім сталося?

👦👧

Читання твору В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка».

Є на світі дивовижний птах  — стрепет. Він співає... Чим, як ви думаєте, діти? Він 

співає крилом. Має він у  своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить стрепет, 

і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висува-ється і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтон-шої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.

Та ось сталося лихо. Загубив стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. 

Захотілось стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.

Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку стрепета, підняв її, побіг — 

і пір’їнка заспівала.

Почув стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й просить:

— Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.

Повернув Сергійко стрепетові співучу пір’їнку.

Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він зга-дував стрепета і думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, 

у кого такої пір’їнки немає».

Запитання за змістом твору

Як звуть дивовижного птаха? 

Чим він співає? 

Яке лихо з ним сталося? 

Хто знайшов пір’їнку? Як знайшов птах свою пір’їнку? 

Чи віддав хлопчик пір’їнку? 

Який висновок зробив дорослий чоловік? 

👦👧

Читання вірша Т. Коломієць «Дятел».

Дятел дерево довбав,

Дощик дятла не дістав:

У дуплі у дятла дім,

Дятленятам добре в нім.

Запитання за змістом вірша

Що довбав дятел? Де у дятла дім? Іще кому там добре?

👦👧

Восени пахне яблуками

В. Сухомлинський

Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко, що 

впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко джмелі. 

Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем. Десь заспівав цвіркун. Коли це 

з яблуні на землю впало яблуко — гуп... Цвіркун замовк. Пролетів сполоханий птах. Десь 

за лісом у нічному небі спалахнула зірка. Знову заспівав цвіркун. Уже й місяць виплив на 

небо, а яблука пахнуть гарячим сонцем.

👦👧

Як починається Осінь

В. Сухомлинський

Осінь — це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня — Весна. 

В Осені коси заквітчані колосками й червоними ягідками калини. Ходить Осінь лугами, 

берегами. Де зітхне, там холодом війне.

Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка. А вранці над водою підіймається сивий 

туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.

Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно 

радяться. А журавлі піднімаються високо в небо і тривожно курличуть.

Любить Осінь заходити в садки. Доторкнеться до яблуні — яблука жовтіють.

А дятли радіють, зустрівшись з Осінню: голосно щебечуть, перелітають із місця на 

місце, шукають поживи на деревах.

Сьогодні теплий, сонячний день. Низько стоїть сонце — світить, але не дуже гріє. Сіла 

старша донька Діда Мороза під стогом сіна, розплітає косу, гріється. Співає пісню про 

срібні павутинки.

👦👧

Загадки про овочі

***

Круглий, червоний, немов світлофор,

Дуже смачненький вродив ... (помідор).

***

Плакала- ридала  Юля,

Коли чистила ... (цибулю).

***

Червоний, хвостатий, солодкий на смак —

Всі знають, що зветься цей овоч ... (буряк).

***

Ріже матуся на борщик із хрустом

Круглу та білу велику ... (капусту).

👦👧

________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

ЛИСТОПАД

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

________________________________________________

 Тема тижня «Рідне місто — моя Батьківщина»

👦👧

Спілкування в колі: наш рідний край

Освітні завдання: поглиблювати знання про рідне місто, його вулиці та об’єкти; виховувати любов до рідного міста.

Запитання: 

Як називається місто, в якому ми живемо?  

Які  ви  знаєте  вулиці?  

На  якій вулиці розташований наш дитячий садок?

👦👧

Спостереження за природою рідного міста

Мета: розширити знання дітей про живу природу рідного міста; формувати дбайливе ставлення до рідної природи.

Запитання: Які рослини можна побачити у місті? За містом квіти ростуть у полях, а у місті? Як люди стежать за порядком у місті? Люди яких професій піклуються про красу природи та порядок у місті?

Діти разом з вихователем розглядають світлини, на яких зображені визначні місця рідного міста, і відповідають на запитання: «Чи подобаються вам ці місця?».

👦👧

Мовленнєва гра «Яке моє місто?»

Мета: збагачувати словник дітей прикметниками.

Розкажіть про своє місто.

 Яке моє місто? (Велике, маленьке, гарне.)

👦👧

Читання вірша В. Дівніча «Рідне місто»

Хай живе наш рідний дім!

Тепло  й затишно у нім.

Тут і тато, тут і ненька,

І бабусенька рідненька,

І веселий наш дідусь

Крутить пишний русий вус.

Запитання

Хто живе в рідному домі?

Чи затишно вам в рідному домі?

👦👧

Спілкування в колі: за що ми любимо свій край?

Освітні завдання: продовжувати виховувати любов до своєї Батьківщини, свого народу; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам’ять.

Запитання: 

Що таке Батьківщина? 

Які люди живуть в Україні? 

Якою мовою розмовляють? 

Як потрібно ставитися до своєї Батьківщини?

👦👧

Мовленнєва гра «Можна — не можна»

Мета: закріпити вміння будувати поширені речення; розвивати логічне мислення. 

У парках та скверах рідного міста не можна ...

 На клумбах міста не можна ...

По газонах не слід ...

У парках на деревах не можна ...

👦👧

Спілкування в колі: вулиця, на якій я живу

Освітні завдання: продовжувати учити дітей називати свою домашню адресу.

Запитання

Як називається вулиця, на якій ти живеш?

Назвіть свою домашню адресу. 

Що цікавого є на вашій вулиці? Що на ній розташовано?

👦👧

Спостереження за погодою

Мета: сформувати знання про зміни в неживій природі в період пізньої осені; розвивати спостережливість, уяву; виховувати любов до природи.

Запитання: 

Якого кольору небо?

 Де перебуває сонце? 

Які дні стали? 

Яка погода вранці?

👦👧

Читання вірша М. Познанської «Про нашу Україну»

Ми дуже любим весь  наш край

І любим Україну,

Її лани і зелен гай,

В саду рясну калину.

Там соловейко навесні 

Співає між гілками.

Там й ми співаємо пісні,

Змагається він з нами.

👦👧

Читання вірша П. Воронька «Облітав журавель».

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

— Краще рідної немає!

Запитання за текстом: Які місця облітав журавель? Що спитали у журавля? Що відповів журавель?

_______________________________________________

 Тема тижня «Подорож вулицями міста» (види транспорту)

_________________

👦👧

Спостереження за природними змінами

Мета: сформувати знання про зміни в неживій природі в період пізньої осені; розвивати спостережливість, уяву; виховувати естетичні почуття.

Запитання:

 Які зміни відбулися в стані неживої природи? 

Якого кольору небо? 

Де перебуває сонце відносно найвищого дерева? 

Чому сонце заховалося за дерева?

 Які дні настали? 

Чому останній місяць осені отримав назву «листопад»?

👦👧

Загадки про різні види транспорту, а діти їх відгадують.

Залізні подружки тримаються за руки, 

Одна з трубою їх тягне за собою. (Потяг.)

Дім по вулиці повзе, на роботу всіх везе.

Не на курячих ногах, у гумових чобітках. (Автобус.)

Будинок ріжки має, 

Людей на роботу збирає,

 Швидко по місту біжить,

Водій за кермом сидить. (Тролейбус.)

По хвилях лебідь пливе,

 Людей на собі везе. (Корабель.)

Яким одним словом можна назвати всі ці іграшки?

👦👧

 Уривок з вірша «Пісенька друзів».

Ми їдем, їдем, їдем 

В далекії краї!

Ми друзі та сусіди, 

Немов в одній сім’ї.

👦👧

Читання вірша Р. Скучайте «Світлофор»

Як переходиш вулицю,

На розі зупинись

І перш за все уважно

На мене подивись.

Я шлях вкажу надійний,

Де небезпек нема.

Трикольорове око

Я маю недарма.

В роботі я суворий

І стриманий завжди.

Тролейбуси, машини

Біжать сюди й туди.

Дивлюсь червоним оком —

Велю спинитись я.

Одне мені потрібно —

Це витримка твоя.

А блисне жовте око,

Іти не поспішай,

Бо жовтий — не зелений:

Потрапиш під трамвай.

Увага — і зелений

Привітно замигтів.

Він колір найдобріший

Щасливої путі!

Запитання за змістом: 

Коли переходиш вулицю, на що необхідно уважно подивитися?

 Скільки кольорів має світлофор?

 Поясніть значення всіх кольорів.

👦👧

Читання вірша А. Камінчука «Їхали ми, їхали»

Їхали ми, їхали,

До річки під’їхали,

Кладку переїхали,

В леваду заїхали,

На гору виїхали,

З гори з’їхали,

Стіжок сіна об’їхали,

На бадилину наїхали —

Стали, забуксували.

Гаття назад додому!

👦👧

Спілкування в колі: якій погоді віддає перевагу водій?

Освітні завдання: з’ясувати, яка погода може бути небезпечною для водія; розвивати у дітей вміння висловлювати свої думки та слухати відповіді друзів.

Запитання

Хто керує автомобілем?

Які головні правила повинен пам’ятати водій?

Які перешкоди можуть впливати на рух транспорту? Яка погода ускладнює рух автомобіля?

👦👧

Дидактична гра «Хто чим керує?»

Мета: закріпити знання про види транспорту та людей, які ними керують; розвивати уважність; виховувати повагу до людей різних професій.

Це — літак, ним керує пілот.

Це — автомобіль, ним керує водій.

 Це — потяг, ним керує машиніст.

👦👧

Загадка про автомобіль.

 Ні вівса не з’їм, ні сіна,

Дайте випити бензину!

Всіх я коней обжену,

 Куди хочеш, побіжу.

Запитання

Які бувають машини?

 Що вони перевозять?

👦👧

Спостереження за рухом пасажирського транспорту

Мета: поглибити знання дітей про пасажирський транспорт, його призначення; розвивати спостережливість, увагу.

Запитання

Які машини ви знаєте?

Як називаються машини, які перевозять людей? Чому ви так вважаєте?

Що об’єднує ці види транспорту?

Якщо ми пасажири, то чим і як ми пересуваємося?

👦👧

Читання вірша П. Мовчана «Поїзд»

Поїзд мчить, як швидко мчить!

Він летить, мов птиця,

Бо везе в столицю

Маму і мене, маму і мене…

Цілий  день колеса лунко

Дзвонять  в рейки: дзень-дзень…

За вікном такі малюнки, — 

Я не бачив їх ніде!

Можна й мову розібрати

Підколесну та швидку: 

«Ми ве-зем те-бе до та-та 

По за-ліз-но-му міст-ку!»

Запитання:

 Як мчить поїзд? 

З чим автор його порівнює?

 Кого і куди він везе?

 Що хлопчик бачив за вікном? 

Що вистукували колеса поїзда?

👦👧

Спілкування в колі: на чому я подорожую?

Освітні завдання: закріпити й уточнити уявлення дітей про призначення різних видів транспорту; розвивати зв’язне мовлення.

Запитання: 

Який транспорт ти собі обираєш?

 Куди вирушаєш у подорож?

 Кого    з собою візьмеш?

👦👧

Читання вірша І. Січовика «Незвичайна машина».

По дорозі обережно

Мчить машина довжелезна.

Розцяцькована, як змій,

За кермом сидить водій.

В нього вигляд урочистий, 

Він везе у наше місто 

Незвичайних пасажирів:

Циркових птахів і звірів.

Запитання за текстом: 

Яка машина мчить по дорозі? 

Яка вона на вигляд? 

Хто сидить за кермом? 

Який у нього вигляд?

 Кого він везе у наше місто?

👦👧

Читання оповідання В. Сухомлинського «Кожна людина повинна»

Мати з маленьким Петриком сіла у вагон. Їдуть вони в далеке місто, на берег теплого моря — відпочивати.

Вечоріло. Мати постелила на лаві постіль для себе, а на іншій лаві — для Петрика. Хлопчик з’їв смачну булку з курячою ніжкою і яблуко. Ліг на м’яку подушку й питає маму:

— Мамо, ви говорили, поїзд веде машиніст. А вночі хто веде поїзд?

— І вночі — машиніст, — відповіла мати.

— Як? — здивувався Петрик. — Невже він вночі не спить?

— Не спить, синку.

— Ми спимо, а він не спить? — ще більше здивувався Петрик.

— Так, машиніст не спить.

— Як же це так? — не міг зрозуміти Петрик. — Адже йому хочеться спати?

— Хочеться, але він повинен вести поїзд. Петрик довго не міг заснути.

Запитання за змістом: 

Про яку особливість професії машиніста йдеться в оповіданні?

 Чому здивувався хлопчик?

 Як ви гадаєте, чи важка професія машиніста?

👦👧

Що необхідно знати маленькому пішоходу?

1) Ходити тротуарами слід тільки з правої сторони.

2) Переходити вулицю необхідно тільки по пішохідному (або підземному) переходу.

3) Переходити вулицю можна тільки на зелене світло світлофора.

4) Червоний і жовтий сигнали світлофора означають, що йти заборонено.

5) Якщо збираєшся переходити дорогу, подивися, чи немає поруч машин.

6) При переході дороги спочатку дивимося ліворуч, доходимо до середини, дивимося праворуч і тільки тоді продовжуємо шлях.

7) При переході через дорогу треба міцно тримати маму (або будь-якого іншого дорос- лого) за руку.

8) Не можна перебігати дорогу, особливо якщо поблизу автомобіль.

9) Не можна обходити стоячий автобус — це небезпечно. Треба почекати, поки автобус  від’їде від зупинки.

10) За містом потрібно йти по узбіччю назустріч їдучим машинам (тобто по лівій сто- роні дороги).

______________________________________________________________

Тема тижня «Одягнемо нашу Катрусю»

Спостереження за осінніми змінами

Мета: продовжувати формувати знання про зміни в неживій природі пізньої осені, розвивати спостережливість, уяву; виховувати естетичні почуття.

Запитання

Яка зараз пора року? 

Які зміни відбулися в стані неживої природи?

Чи є на небі сонце? 

Чому від нього мало тепла?

 Яка сьогодні ранкова погода?

👦👧

Спостереження за змінами в одязі дітей відповідно до сезону

Мета: звернути увагу дітей на зміни в їхньому одязі відповідно до сезону; закріпити вміння пояснювати призначення деяких предметів одягу; розвивати спостережливість; виховувати дбайливе ставлення до свого одягу.

Запитання: 

Чи однаковий у вас одяг? 

Чим відрізняється? 

Який одяг ви вдягли на прогулянку?

 Чому ви вдягли куртки, а не футболки та шорти?

 Яка сьогодні погода? 

Як можна назвати сьогоднішній одяг? Чому?

Коли надворі холодно, треба надягати теплі речі, щоб не замерзнути і не захворіти, а коли тепло, зайвий одяг лише заважає рухатися. У теплому одязі можна перегрітися.

👦👧

Спостереження за дощем

Мета: сформувати у дітей поняття про дощ як один із видів опадів; ознайомити   з його особливостями залежно від пори року; розвивати спостережливість, пізнавальні інтереси.

Запитання: 

Чому сьогодні день такий похмурий? 

Що зараз падає на землю?

 Дощ який? 

Яка краплинка на дотик? 

На що схожа краплинка?

 Які почуття викликає осінній дощ?

👦👧

Читання вірша В. Гринько «До свята»

Дуже гарно шиє бабуся!

Я від неї шити навчуся.

Помережу ляльці хустинку

І собі пошию кофтинку.

Вийде гарний одяг до свята,

Не пізнають мама і тато!

Запитання:

 Від кого дівчинка навчилася шити? 

Що вона хоче пошити?

👦👧

Спілкування в колі: мій зовнішній вигляд

Освітні завдання: виховувати бажання бути охайним, мати привабливий вигляд; розвивати пізнавальну сферу дітей: мислення, пам’ять, спостережливість, допитливість.

Запитання

Що таке одяг?

 Який буває одяг? 

Де можна придбати одяг?

Як треба доглядати за своїм одягом? 

Чому не можна ходити брудним?

👦👧

Читання вірша Т. Коломієць «Чобітки»

Чапля зшила черевички

І мерщій пішла до річки.

— Чапу-лапу, чапу-лапу,

В мене гарні черевички! —

Поки хвастала, ходила

Черевичок загубила.

І стоїть вона в лозі

На одній своїй нозі,

Другу вгору підіймає —

Черевичка ж немає.

Запитання за текстом

Куди пішла чапля у нових черевичках? 

Що сталося, поки вона хвастала?

Так чому вона стоїть на одній нозі?

👦👧

_______________________________________________

Тема тижня «Тварини — наші друзі»

👦👧

Спілкування в колі: мій найменший друг

Освітні завдання: розвивати зв’язне мовлення під час розповіді про свого домашнього улюбленця; розвивати спостережливість; виховувати любов до свійських тварин.

Запитання: 

У кого дома живе домашня тваринка? 

Хто це і як її звуть?

 Як доглядаєте за тваринкою?

👦👧

Спостереження за собакою

Мета: розширити знання дітей про домашню тварину — собаку; закріпити вміння називати основні частини його тіла, спонукати до звуконаслідування; сприяти розвитку емоційно позитивного ставлення до тварин.

Запитання

Хто це? Який він?

Назвіть частини тіла песика. Що він вміє ними робити?

Яку користь приносить собака? Як люди піклуються про тварин вдома?

👦👧

Читання уривка з вірша В. Верховеня «Чемний кіт»

Якось містом кіт гуляв,

З усіма вітався: «Няв!»,

І у відповідь взаємно

З ним усі вітались чемно.

Ось поважний слон іде.

Поклонився: «Добрий день!»

Зебра, модниця смугаста,

Усміхнулась мило: «Здрастуй!»

Бегемот йому услід

Крикнув радісно: «Привіт!»

А з малим телям корова

Запитала: «Як здоров’я?»

Пролітали мимо ґави,

Поцікавились: «Як справи?»

Переходив лев дорогу,

Поздоровкався до нього. 

Сірий ослик висловухий 

Зняв поштиво капелюха.

👦👧

Дидактична вправа «Стук-стук».

Стук-стук, хто тут є? Хто в будиночку живе? Я — мама-коза, а ви? (Козенята.)

У кішки — кошенята; у собаки — цуценята; у кролиці — кроленята; у курочки — курчата; у корови — телята; у свині — поросята.

👦👧

Вірш П. Воронька «Є у мене киця Мурка».

Є у мене киця Мурка,

Дуже мудра кішка.

Тільки скажеш:

«Замазурка!» —

Вмиється хоч трішки.

А синок її Васько

Муркне: «Мила нене,

Поки вип’ю молоко,

Вмийся і за мене». 

Розкажіть, чим ви годуєте вдома своїх улюбленців.

 Як ви гадаєте, чи подобається їм їжа? Чому?

 Кіт живе з людьми в домі або квартирі. Де любить спати ваш котик?

Якщо люди живуть у власному будинку, то тримають у дворі великого собаку.

 Запитання: Як називається будиночок, у якому він може сховатися від дощу, вітру, морозу? 

А якщо собака живе у квартирі, де він спить? Чому люди тримають тварин?

👦👧

Читання вірша П. Воронька «Хвіст».

У кота великий хвіст,

Їде кіт до сіл і міст,

За моря, за океани —

Кожен хай на хвіст погляне.

Всі кричать: «Оце дива!

Оце так хвіст! А голова?

Щось не видно за хвостом!»

Отаке було з хвостом.

Запитання: Який був у кота хвіст? Куди він їде? Для чого? А чому не видно голови?

👦👧

Спілкування в колі: доглядаємо тварин

Освітні завдання: уточнити уявлення дітей про особливості догляду за домашніми тваринами; викликати прагнення піклуватися та дбати про них, опікуватися їхнім життям.

Запитання: Як ви гадаєте, чи потрібні свійські тварини людям?

 Для чого нам кури? кішка? песик? Чи можуть тварини обійтися без нас? 

Що потрібно робити щодня?

👦👧

вірш А. Костецького «Хвостата мова».

Мале щеня хвостом махає —

Воно зі мною розмовляє.

І я — даю вам слово! —

Збагнув хвостату мову:

Щеня мене просило,

Щеня мене просило,

І хоч не маю я хвоста,

Та в мене відповідь проста: 

Я усміхнувсь малому

І взяв його додому.

Маленького песика тато

Вартує подвір’я і хату.

Всю ніч йому син помагав,

Як тато, вигукував: «Гав!»

Запитання за текстом

Про кого цей вірш? Як поводилося цуценя? Як його тато допомагає людям?

Як ви гадаєте, що полюбляє їсти цуценя? А що їсть собака?

👦👧

Читання вірша П. Воронька «Засміявся наш собака».

Засміявся наш собака,

Як зустрів живого рака.

І відтоді наш собака

Тільки й думає про рака.

Як подумає про рака —

То й сміється наш собака.

Запитання: Чому засміявся собака? Про що він тепер думає?

👦👧

Дидактична гра «Які ви, свійські тварини?»

Мета: систематизувати знання дітей про свійських тварин; закріпити в словнику назви свійських тварин.

Велика, рогата, руда, молочна. Це хто? (Корова.) 

Високий, стрункий, гривастий, прудкий. Це хто? (Кінь.)

👦👧

загадки

Йшов із ріжками стіжок,

Пригощав малих діток

Молочком таким смачним,

І поживним, й  запашним. (Корова.)

Клишоногий, волохатий,

Влітку спритний та завзятий.

Ну а взимку лежебока

У барлозі гріє боки. (Ведмідь.)

Вдалині посеред ночі

Засвітились хижі очі.

Від його пісень у звірів

Морозець біжить по шкірі. (Вовк.)

Хвіст куценький, довгі вуха, 

Має в шафі два кожуха.

Влітку одягає сірий,

Ну а взимку — теплий, білий. (Заєць.)

👦👧

 «Розкажіть, що ви знаєте про цю тварину» 

Наприклад:

 Я знаю, що вовк — хижа тварина.Він живе в лісі. Житло вовка називається лігвом.

Ведмідь — дика тварина, живе в лісі. Любить їсти мед. Взимку він спить у барлозі. 

Корова — свійська тварина. Живе біля людей. Дає людям молоко.

Лисиця — дика тварина, живе в лісі. Дуже хитра. Лисиця живе в норі.

Білка — дика тварина, живе у лісі. Любить їсти гриби, горіхи. Живе в дуплі. Взимку міняє свою шубку.

👦👧

Читання вірша П. Воронька «Друзяки».

Кіт з Рябком були друзяки.

Котик нишком у собаки

Брав щоразу м’ясо, сало,

Бо котові завжди мало.

А Рябко зітхав у тузі:

«Хай бере, на те ми й друзі».

Діти, ви скажіть мені:

Кіт був друг Рябку чи ні?

Запитання

Хто був друзяками?

Що робив кіт?

Як на це реагував Рябко?

Чи справді кіт був другом Рябку?

👦👧

Читання оповідання М. Вінграновського «Волохань».

У нас ніколи не було Волоханя. Були всякі собаки, але Волоханя не було. У нас був Рябко. Або — Рябчик. Він любив кусати себе за хвіст, за лапу і сміятись. Я казав Ряб- чикові: «Дожени!», і Рябчик гнався.

Одного разу ми з татом поїхали по рибу. Була ніч. Тато настелив у човен кожухів і сів за весла. Я сказав татові: «А Рябчик?» Тато сказав: «Візьмемо і Рябчика».

І ось ми з Рябчиком лежимо на кожухах, ще й кожухом укриваємось. Тато гребе, ніч пливе, пливе очерет, а Рябчик дихає... Так ми і заснули...

Проснулись ми на сході сонця. Кожух у росі, річка в тумані. Згори від села біжать гуси. Біжать, аж летять, і падають на воду. А за ними котиться маленький собачка   і гавкає тоненьким голоском.

Це був Волохань. Тато взяв його у човен. Волохань і Рябчик понюхали один одного і полягали спати під кожухом.

Запитання за текстом оповідання: 

Який собака був у хлопчика? 

Що він робив, як грався з хлопчиком? 

Куди поїхав хлопчик з татом? 

Кого вони побачили? 

Чи подружилися Рябко з Волоханем?

👦👧

Чому кіт умивається  після  сніданку? (За мотивами литовської народної казки.)

І. Нехода 

Ніживсь кіт край воріт, 

Грів на сонці живіт.

Раз із двору в хлівець 

Залетів горобець.

— Цінь-цвірінь! — цвіринчить. 

Кіт підкрався і вмить 

Спритним рухом ловця

 Упіймав горобця.

— Ну, — сказав він за тим,

 — Зараз я тебе з’їм!

— Що ж, настав мій кінець, 

— Відповів горобець.

— Але злись чи не злись,

 — Хто ж невмиваний їсть?

Гуси знають про це,

 Кури знають про це, 

Діти зранку до сніданку

Миють милом лице.

 Навіть он голуби 

Чистять дзьоби собі...

 А тобі, молодцю,

Це хіба не к лицю? 

Стримав кіт апетит.

— Добре, — каже, — посидь!

 Сядь під це деревце,

Поки вмию лице. 

Пішов кіт до воріт, 

Умивається кіт,

А горобчик той скік!

 Та і був такий, — втік.

 Закричав тоді кіт:

— Переймайте!  Ловіть! 

І з тих пір всім на злість 

Кіт невмиваний їсть!

👦👧

Журавель і лисиця

(Українська народна казка)

На болоті в очереті на купині жив журавель, там же, трохи подалі, жила лисиця. Вони щодня зустрічались, їм не раз доводилось вести між собою розмову про своє життя. Разів два ходили в куми до дрохви. Одного разу лисиця попрохала журавля до себе в гості:

— Приходь, куме, до мене в гості, а то ми з тобою уже давно познайомились, а досі одне   в другого не були в гостях.

— Добре, кумасю, сьогодні зайду.

Лисиця побігла додому, наварила молочної каші з манної крупи, розмазала її по тарілці    і дожидала гостя. Прийшов журавель, лисиця заходилась його пригощати:

— Їж, їж, куме, не соромся, будь, як вдома.

Журавель нахилив голову до тарілки, довбав, довбав носом по тарілці, нічого не заче- пив, у рот жодної крихітки не потрапило. А лисиця не дрімала, швиденько язиком лизь-  лизь і живо спорожнила тарілку.

Потім каже журавлеві:

— Не положи гніву, куме, більше пригощати нічим, чим багата, тим і рада.

Журавель дуже розгнівався на лисицю за її безсовісні хитрощі, та нічого на це не ска-   зав, а тільки подумав: «Почекай-но, я тебе пригощу ще не так, будеш довго згадувати кума!»

Журавель, ідучи од лисиці, в свою чергу запросив її до себе на обід:

— Приходь же й ти, кумасю, до мене завтра, я приготую смачний обід.

— Добре, добре, прийду, твоя гостя.

Журавель добув кубушку з вузеньким горлом. Насипав у кубушку пшоняної каші з мас- лом і стояв, дожидав гостю. Дивиться — мчить лисиця. Він низько вклонився і каже:

— Милості просю, кумасю, сідай обідати.

Почали вони обідати. Журавель раз-по-раз устромляв голову в кубушку і на весь рот ковтав кашу. А лисиця вертілась біля кубушки, хвостом виляла та тільки облизувалась,   а каші дістати не могла. То понюхає, то лизне край горла кубушки, то пильно подивиться всередину, а голову ніяк не можна було просунуть. А журавель доїв кашу і каже:

— Не положи гніву, кумасю, пригощати більше нічим, чим багатий, тим і радий.

Із того часу дружба між журавлем і лисицею розсохлась. Лисиця утекла в ліс і вже більше з журавлем не зустрічалась.

👦👧

Котик і півник

(Українська народна казка)

Жили собі котик і півник. Котик ходив у ліс по дрова, а півник їсти варив. Іде котик   з дому та й наказує:

— Не відкривай, півнику, лисичці, бо вкраде тебе та й у суп вкине. Пішов котик, а лисичка вже й тут як тут.

Півнику, півнику, виглянь у віконечко, Я тобі зерен принесла.

Півник виглянув у віконечко, а лисичка його хап та й понесла. Кричить півник: Несе мене лиска

По каміннім мості, На золотім хвості. Котику-братику, Порятуй мене.

Прибіг котик і вирятував півника з біди. На другий день йде з дому і знову просить пів- ника, аби не відкривав нікому. Не послухав півник: тільки прийшла лисичка, відразу ж     і відкрив віконце. Лисичка його вхопила і несе. А півник кричить:

Несе мене лиска По каміннім мості, На золотім хвості. Котику-братику, Порятуй мене.

Почув котик і на цей раз, прибіг і визволив з біди. На третій день збирається котик у ліс по дрова і каже:

— Півнику, сьогодні я піду дуже далеко. Що б не казала тобі лисичка — не відчиняй віконце, бо на цей раз, коли потрапиш у біду, я не почую.

Пішов котик. А лисичка вже й тут:

— Півнику, півнику, виглянь у віконечко.

— Ток, ток, не велів коток, — відмовляє півник.

— Ну як хочеш. Тільки знай: проїздили дорогою люди, везли зерно. Мішок розв’язався, і пшеничка посипалася на землю. Не хочеш вийти, то когось іншого покличу.

Сказавши це, хитра лисичка насипала пшеничку на стежці, а сама заховалася. Через деякий час виглянув півник — і справді лежить зерно пшенички. Він, не довго думаючи, вийшов на вулицю і почав клювати зерно, зовсім забувши про обережність. Вибігла із схо- ванки лисиця, вхопила півника та й понесла. А він кричить:

Несе мене лиска По каміннім мості, На золотім хвості. Котику-братику, Порятуй мене.

Кричав, сердешний, кричав, але котик не почув, бо був далеко. Повернувся котик уве- чері  додому  і  дуже  засмутився,  що  півника  нема.  Вирішив  він  іти  визволяти  товариша  з біди. Узяв з собою писану торбу, дудку. Прийшов до лисиччиного будинку. А тут збира- ються варити суп із півника. Коли це чують:

Ой у лиски, лиски, новий двір, Ще й чотири дочки на підбір. А п’ятий синок Пилипок.

Вийди, лиско, подивися, Чи хороше граю.

— Ой, мамо, піду я подивлюся, хто це так грає, — сказала старша дочка.

Тільки вона за поріг, а котик її цок у лобок та в писану торбу. І знову грає. Так і вима- нив з хати котик інших трьох сестер. А лисичка чекала-чекала, та й посилає сина:

— Піди лиш подивися, що вони там роблять, та швиденько гони їх в хату.

Тільки той на поріг, а котик його цок у лобок та в писану торбу. Чекала лисичка дітей, та й каже:

— Піду я сама подивлюся, де вони там забарилися.

Не встигла вона ступити на поріг, як сама опинилася коло діток в торбі. А котик вбіг у хату, розв’язав півника. Як же зрадів бідолаха, обійняв котика, заплакав з радощів. Щасливі друзі пішли додому.

Із тих пір півник завжди і в усьому слухався котика і ніколи більше не потрапляв        у халепу.

👦👧

Не хочу й не буду!

С. Рунге

Квочка, розпушивши пір’я і обійнявши крилами гніздо із соломи, грілася на сонечку.

Але вона не просто грілася, вона висиджувала курчат, що мали от-от з’явитися на світ.

Раптом одне яйце вискочило з-під крила та й пострибало навколо гнізда, обертаючись немов дзиґа. Курка наздогнала втікача й повернула його на місце. Потім вона почала пере- раховувати майбутніх діток, увесь час плутаючись, тому що неслухняне яєчко стрибало, крутилося й перескакувало з місця на місце.

У цей час у двір вийшов Півень. Він ніс курці букет польових квітів.

— Як, ще ніхто не вилупився? — здивувався Півень. — Але ж пора вже! З гнізда знову викотилося неслухняне яйце.

— Ось, подивися, викапаний ти! Такий само гультяй та гайсало! — Курка крилом під- хопила яєчко й обережно опустила його до гнізда.

А Півень сказав:

— Піду-но я принесу тобі зеленого горошку. Га? З грядки! — І він поважно пішов.

Нарешті шкаралупки почали з тріском ламатися. Крак! Крак! Звідти з веселим криком вистрибували абсолютно однакові пухнасті грудочки. Розрізнити їх можна було лише за бантиками. Майбутні курочки були з бантиками на голові. А майбутні півники — з банти- ками на шиї — замість краваток.

— Здрастуй, мамо Курка!

— Привіт! Ух, як тут гарно!

— А як просторо!

— У мене у шкаралупі все тіло затерпло!

Так курчата кричали на різні голоси, і тільки одне курча залишалося у яйці й не поспі- шало виходити зі свого будиночка.

— Ну, виходь уже! — квапила його мама Курка. — Ми всі на тебе чекаємо! У відповідь пролунав тоненький скрипучий голосок:

— Не хочу й не буду!

Курка нічого не зрозуміла. Як це — «не хочу й не буду»?

— Не хочу разом з усіма! — пропищало Яйце. — Я не буду курчам! Не буду! Не буду!

На додачу Яйце почало повчати Курку. І кудкудакає вона не так як треба, і гніздо не так робить, і зерно не так клює...

— Востаннє питаю: чи вийдеш ти звідти? — розсердилася Курка.

— І не збираюся! — відповіло Яйце.

— Ну от що, дітки, досить із ним панькатися, — сказала мама Курка. — Нехай поси- дить сам і подумає про свою поведінку. А ми підемо. Пошукаємо жуків та хробаків. А потім я навчу вас будувати гнізда з соломи. А ще ми просто будемо гуляти!

Мама Курка з курчатами пішли. А у двір повільно вийшов Кіт.

— Яка краса! Яка ідеальна форма! — замурчав Кіт, побачивши Яйце. — Ви — сама досконалість! — Він облизнувся й одразу запропонував: — Давайте разом пограємо!

— Із задоволенням! — погодилося Яйце. — Тільки в що?

— Давайте пограємо у кота-мишки! — сказав Кіт.

— Ха-ха! Ви, мабуть, вважаєте мене дуже дурним? — відповіло Яйце. — Гадаєте, що   я дозволю вам так просто мене зловити й з’їсти, як мишку?

— Як вам не соромно! — обурився Кіт. — По-перше, я не їм сирі яйця. От якщо там яєчня або омлет, тоді інша справа. Крім того, котом будете ви, а мишкою — я. І ви будете мене наздоганяти й їсти.

— Котом буду я? — зраділо Яйце. — Це ж інша справа. Згоден!

— Нічого не вийде, — сумно сказав Кіт. — Я забув, що у вас немає ніг. Як же ви будете наздоганяти?

— Як це немає? Є! — із шкаралупки вискочили курчачі ніжки.

— А де ж черевце? — розсудливо зауважив Кіт. — Як ви мене спіймаєте та будете їсти, якщо у вас немає черевця?

— Є черевце! — полетіли уламки шкаралупи, і тепер тільки на голові у курчати зали- шалася біла шапочка. Це був півник із бантиком на шиї.

— Оце інша справа! — промуркотів Кіт і простягнув пазуристу лапу, щоб схопити курча.

На щастя, у цей момент у дворі з’явився Півень із букетом зеленого горошку. Він кинувся на Кота й прогнав його.

— Ще трохи, і Кіт би тебе з’їв! — закричав Півень. — Дурненьке курчатко! Без голови на плечах!

— Є голова! — вигукнуло курча і скинуло з голови останню шкаралупку. Тепер воно нічим не відрізнялося від своїх братів.

— Хоч ти й наймолодше, але балувати ми тебе не будемо, — суворо сказав Півень.

— Тату! Тату! Здрастуй, тату! — застрибали навколо Півня курчата.

— Здрастуйте, діти! — сказав Півень.

— А ми підемо гуляти? — запитало батька молодше неслухняне курча.

— Це залежить від твоєї поведінки, — сердито відповів Півень. І вже трохи м’якіше додав: — Підемо!

— Ох, мало не забув! — вигукнув Півень і підніс курці букет із зеленого горошку. — Ось, тільки-но з грядки!

(Переклад українською Валерія Воробйова)

👦👧

Про мишеня, що було кішкою, собакою та тигром

(Індійська народна казка)

Кажуть: якщо тигр має серце мишеняти, то краще йому не зустрічатися з кішкою. Ста- лося так, що ворон ніс у дзьобі мишеня і, пролітаючи над лісом, впустив свою здобич.     У тому лісі жив чарівник. І мишеня впало до ніг цього чарівника. Побачивши мишеня, чарівник підняв його й приніс до своєї хижки. Багато днів прожило мишеня з чарівником. Чарівник годував його, поїв, і мишеня було щасливе. Але одного разу, вийшовши з хижки, воно побачило поблизу великого кота. Шмигнувши назад до хижі, мишеня забилося в кут і сиділо там, тремтячи від страху.

Помітивши це, чарівник запитав:

— Що з тобою? Чому ти тремтиш?

— Ах, мій господарю, — пропищало мишеня. — Поблизу нашої хижі я  зустрів кота    і тепер вмираю від страху!

Чарівник подумав трохи і сказав:

— Добре, я зроблю так, що ти ніколи не боятимешся кішок. Лягай спати. Вранці ти прокинешся не мишеням, а кішкою.

Як чарівник обіцяв, так і зробив: вранці мишеня прокинулося кішкою.

— Більше тобі не треба боятися кішок. Тепер ти теж кішка, — сказав чарівник. Задоволена кішка-миша вибігла з хижки.

І тільки-но вона зібралася поніжитися на сонці, як раптом знову побачила кота. Бідо- лаха одразу ж забула, що вона вже не миша, а кішка, і понеслася назад до хижі.

— Що з тобою? — запитав чарівник. — Кого ти знову злякалася?

Кішці соромно було зізнатися, що вона як і раніше боїться кота, і вона збрехала:

— Я зустріла в лісі собаку, вона погналася за мною, і я ледве врятувалася від неї. Знову сказав чарівник:

— Лягай спати. Вранці ти прокинешся собакою, і тоді тобі не треба буде боятися інших собак.

Так і сталося: вранці кішка прокинулася великим собакою і з гучним гавкотом вибіг у ліс. У найближчого дерева він знову помітив кота. І кіт теж побачив собаку. Кіт подумав, що собака зараз кинеться на нього, і приготувався захищатися: він зафурчав, підняв лапу і голосно нявкнув. Почувши нявкання, собака, не пам’ятаючи себе від жаху, вбіг до хижі.

— А тепер хто тебе налякав? — запитав чарвіник.

Соромно було собаці зізнатися, що він злякався кішки, і собака сказав неправду:

— Ах, мій господарю, неподалік від нашої хижі я зустрів тигра! Я й досі не розумію, як мені вдалося врятуватися від його жахливих іклів!

— Ну, тоді я зроблю так, що ти відтепер нікого не боятимешся. Лягай спати. Завтра ти прокинешся тигром.

Так і сталося: вранці собака прокинувся тигром і вирішив: «Не личить мені, царю зві-  рів, тулитися у жалюгідній людській хижі. Піду до лісу, і нехай всі звірі тремтять перед    моєю силою й хоробрістю!»

Так  подумавши, тигр поважно попрямував у глиб  лісу. Як раптом він побачив кота.   І кіт теж побачив тигра. Від жаху шерсть кота піднялася дибки, спина вигнулася дугою, очі заблищали. «Мені кінець! — подумав кіт. — Від тигра мені не врятуватися!»

А тигр, у грудях якого билося боягузливе серце мишеняти, побачивши гарячі котячі очі прожогом кинувся бігти до чарівника.

Він влетів у хижку, забився у найдальший кут і лежав там, цокотячи від страху іклами. Здивувався чарівник:

— Чому ти знову тремтиш? Хіба в нашому лісі є звір сильніший за тигра?

— Є ... — сказав ледве чутно тигр.

— Хто ж це? — здивувався чарівник.

— Це ... це ... це кіт!

Тоді чарівник зрозумів усе і сказав:

— Тигр, у грудях якого б’ється мишаче серце, слабший за кішку. Нехай же той, у кого серце мишеня, назавжди залишиться мишеням.

І, так сказавши, він перетворив тигра на маленьку жалюгідну мишу.

(Переклад українською Валерія Воробйова)

 

___________________________________________________________________

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

ГРУДЕНЬ

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

👦👧

Тема тижня "У бабусі на подвір’ї"

Спілкування в колі: перший день зими

Запитання: Який сьогодні день? Яка погода вранці? Які ознаки справжньої зими ви знаєте?  Як називається перший зимовий місяць?

👦👧

Спостереження за птахами на майданчику

Запитання: Які пташки прилетіли до нас? Чим вкрите їхнє тіло? Чи 

однакового кольору пір’я в усіх птахів? Чим зайняті пташки? Чим вони їх збирають?

👦👧

Мовленнєва гра «Який птах заховався?»

Звуконаслідування 

Раз зустрілися курчата: «Пі-пі-пі! Пі-пі-пі!»

(З’єднати мізинці.)

А за ними і качата: «Кря-кря-кря! Кря-кря-кря!»

(З’єднати підмізинні пальці.)

Потім стрілись гусачки: «Ґа-ґа-ґа! Ґа-ґа-ґа!»

(З’єднати середні пальці.)

І поважні індички: «Бол-бол-бол! Бол-бол-бол!»

(З’єднати вказівні пальці.)

Ось півники стрілися: «Кукуріку!»

(З’єднати великі пальці.)

Зразу і побилися,

(Плеснути в долоні.)

А потім помирилися.

(Усі пальці з’єднати в замок.)

👦👧

Обігрування вірша М. Пономаренко «Бігав півень по сніжку»

Бігав півень по сніжку

У вогненнім кожушку.

Змерзли лапки без чобіт,

Тому вилетів на пліт.

Але й там тепла нема,

Розгулялася зима!

Гірко півень наш зітхнув

І на сідало майнув. 

👦👧

Спілкування в колі: хто доглядає за свійськими птахами?

Запитання: Яких свійських птахів ви знаєте? Чому їх так називають? Хто за ними 

доглядає?

👦👧

Читання віршика В. Бичко «Півники» 

Завіщо посварилися, не знаю я того,

А тільки стрілись півники: «Ти чого?»

Круг шиї пір’я дибиться,

Стирчить туди-сюди,

Дзьобами в землю вткнулися:

«Ось тільки підійди!»

А гребені у півників

Розжеврілись, мов жар,

Стоять і не ворушаться: «Ану вдар!»

Обоє враз підскочили,

Запитання

Про кого йдеться в цьому вірші? 

Які були півники?  

Чим закінчилася сварка півників? 

Чи буває, що діти поводяться так, як ці півники?

👦👧

Читання казки про звуки.

«В одному паперовому замку мешкали брати-звуки. Так-так, ті самі, що їх чують 

наші вуха. Жили вони в мирі-злагоді, аж поки один із них нахабно не заявив: «Я най-потрібніший, отже, я старший!»

Що тут вчинилося! Звуки такий галас здійняли! Кожен почав вихвалятися!

«Я найкругліший, і мене легко вимовляти», — сказав звук [о].

«Ні, я! Хоч мене і важко вимовляти, але я важливий!» — засперечався звук [ш].

«Ой-ой-ой! А я вмію голосно гудіти!» — прокричав звук [у].

Вони так голосно сперечались, що розбудили Мудру фею. Вона сказала, що всі звуки 

дуже важливі, тому що утворюють слова, і розподілила їх на дві групи — крик-

ливі і тихі.

Крикливі та голосисті звуки, які можна прокричати, Мудра фея назвала голосними. 

А звуки тихі, спокійні, які не можуть кричати, а тільки шипіти, свистіти, скрипіти, 

Мудра фея назвала приголосними».

👦👧

Читання вірша М. Познанської «Півень»

Півник гарний є у мене:

Шия довга, хвіст зелений,

Борода, як маків цвіт.

Він малятам шле привіт:

„Ку-ку-рі-ку!”

👦👧

Спілкування в колі: ким стануть пташенята?

Запитання: Ким стане курчатко, коли виросте? Ким стане гусятко? Ким стане 

індичатко?

👦👧

Спостереження за горобцями на майданчику

Хто морозів не боїться

І живе серед людей,

На зиму не відлітає,

Під карнизом проживає,

Запитання

Що це за пташка? Якого кольору пір’я в горобчика? 

Назвіть частини тіла горобчика. Що шукає горобчик біля житла людей? 

Як ви гадаєте, чи легко йому знайти їжу о цій порі року? 

Як ми можемо допомогти горобчикам?

👦👧

Спілкування в колі: ми годуємо пташок

Запитання

Чим можна нагодувати півника? 

Що полюбляє синичка? 

Який корм потрібен для гусочки? 

Якого зерна насиплемо для горобця у годівницю?

👦👧

вірш О. Журливої «Хто чим любить ласувати».

В стайні коник заіржав —

Мабуть, сіна забажав.

І корівка тут як тут:

«А мені травиці жмут!»

Півник голосно кричить:

«Кукурудзи принесіть!»

Свинка каже: «Хрю-хрю-хрю!

Я картопельку люблю!»

М’яса ласого шматок 

З’їв би радо пес Дружок.

А качата на ставку 

Ловлять ряску в холодку.

Ну, а з вас, мої малята,

Хто чим любить ласувати?

Запитання: Чим любить ласувати коник? Що любить їсти корівка? Чому голосно 

кричить півник?  Як розмовляє свинка?  Що любить їсти свинка?  Що з’їв би радо пес 

Дружок?  Що люблять качата на ставку?  А що люблять їсти малята?

👦👧

Читання уривка з української народної пісеньки «Два півники».

Два півники, два півники

Горох молотили,

Дві курочки-чубарочки

До млина носили.

Цап меле, цап меле,

Коза засипає,

А маленьке козенятко

На скрипочку грає.

Запитання за змістом

Що робили півники? 

Хто їм допомагав? 

Що курочки робили? 

А що в цей час робив цап із родиною? 

Який у них був настрій?

👦👧

Заучування віршованих рядків методом додавання слів.

Два півники, два півники … (горох молотили),

Дві курочки-чубарочки … (до млина носили).

Цап меле, цап меле, … (коза засипає),

А маленьке козенятко … (на скрипочку грає).

👦👧

Вправа «Скажи лагідно»: утворення зменшувально-пестливих форм іменників. 

Курча, а лагідно — курчатко. Півень, а лагідно — півник.

Індик, а лагідно — індичок. Качка, а лагідно — качечка.

Гусак, а лагідно — гусачок.

👦👧

Тема тижня «Зима-чарівниця»

Дидактична гра «Зима холодна, а ще яка?»

Зима яка? Які дерева взимку? Взимку сонечко яке? Сніг який?

Дитина відповідає та передає сніжинку далі.

👦👧

Спостереження за погодою

Запитання

Що лежить на землі? 

Звідки він узявся? 

Який сніг: опишіть його.

👦👧

Спілкування в колі: чому сніг рипить?

Запитання: Який сніг? На що він схожий? Як ви гадаєте, чому він рипить?

👦👧

Мовленнєва гра «Скажи інакше»

Сніг — сніжний, засніжений, сніжинки, сніговик ...

Лід — льодовий, льодочок ...  

Мороз — морозний, морозець ...

👦👧

Спостереження за зимовим зоряним небом

Запитання: Якого кольору небо?

 Що на ньому горить?

 Чи видно зірочки вдень? 

Як ви гадаєте, чому?

👦👧

Спілкування в колі: чому взимку іде сніг?

Запитання: Яка сьогодні погода?

Спіймайте сніжинку на долоньку. 

Що з нею сталося? Де вона поділася?

👦👧

Спілкування в колі: чому не можна їсти сніг?

Запитання

Який сніг на дотик? 

Як ви гадаєте, чому? 

Пригадайте, яка була вода, коли розтанула грудочка снігу? 

Чому не можна їсти сніг? 

Обґрунтуйте свою відповідь. 

👦👧

Вивчення вірша Л. Повх «Ой, не жарти»

Ой, не жарти, не сміх —  

Уночі випав сніг. 

Вийшов рано в двір гусак, 

Міряв сніг і так, і сяк. 

І поважно мовив він:

«Випав сніг до колін».

Качка снігом побрела:

«Ках! Тут буде до крила!» 

Як поміряв горобець

По двору з кінця в кінець 

Із підстрибом — гоп та гоп! 

Каже: «Сніг — по самий дзьоб!»

👦👧

Тема тижня  «У містах і селах ходить зимонька весела»

👦👧

Читання вірша М. Познанської «Сніг іде».

Тихо-тихо сніг іде,

Білий сніг лапатий.

Ми у двір скоріш підем,

Візьмемо лопати.

Ми прокинем зранку

Стежку біля ґанку.

Вийде мама на поріг

І почне питати:

«Хто ж це так доріжку

Вміє прокидати?»

👦👧

Мовленнєва гра «Зимові слова»

Сніг — сніжний, засніжений, сніжинка, сніговик …

Лід — льодовий, льодок …

Мороз — морозний, морозець …

👦👧

Читання оповідання О. Буценя «Ожеледь».

Спочатку було тепло, а потім підмерзло. Дороги стали блискучими і слизькими. 

Бабуся сказала:

— Почалася ожеледь.

Я все-таки вийшов на вулицю. Дивлюсь, по дорозі біжить хлопчик. Біг-біг — 

послизнувся і простягнувся на льоду.

Вітер зірвав із нього шапку, і вона покотилась по дорозі. Я стояв біля воріт і голосно 

сміявся.

Хлопчик підвівся, сердито подивився на мене і кинувся наздоганяти свою шапку.

Я побіг за ним. Мені цікаво було дізнатися — дожене він її чи ні. Раптом я підков-

знувся і з усього розмаху упав на лід.

Я дуже забив спину. І знаєте, мені чомусь було зовсім не смішно. Анітрішки!

Запитання: Кому можна поспівчувати? Яких правил безпеки необхідно дотримува-

тись під час ожеледиці?

👦👧

Спостереження за погодою ввечері

Запитання: Яке повітря ввечері? Чим воно відрізняється від денного? Як ви гада-

єте, чому?

👦👧

Спостереження за снігом

Запитання: Що падає на землю? Звідки він узявся? Які хмари на небі? Що може іти 

з хмар, окрім снігу? Який сніг?

👦👧

Читання вірша М. Підгірянки «Снігова баба».

Що за гамір, що за гра?

Ліпить бабу дітвора!

Ой же, баба снігова,

Біла в баби голова.👦👧

Ой, у баби горб на спині

І ломака он яка!

Ніс у баби з картоплини,

Рот у баби з буряка!

Запитання: Що ліпили діти? Якого кольору в неї голова? З чого в неї ніс? А рот? 

Як ви гадаєте, який у дітей був настрій?

👦👧

Читання вірша М. Рильського «Білі мухи». 

Білі мухи налетіли — 

Все подвір’я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

— Галю, Петрику, Кіндрате,

Годі, ледарі, вам спати! — 

І побігли до санчат

Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху,

Щоб спіймати білу муху,

А санчата їм усім

Змайстрував старий Максим.

Запитання за змістом вірша: Що це за білі мухи? Що сталося на подвірʼї? 

Куди побігли діти? Назвіть їх. Звідки летять діти? Хто змайстрував санчата для дітей?

👦👧

Спілкування в колі:

Які зимові місяці ви знаєте?

Який місяць починає календарний рік?

Що взимку довше: день чи ніч?

Як називаються зимові опади?

Яке свято відзначають взимку?

👦👧

Тема тижня «Новорічне свято»

👦👧

Спілкування в колі: чому саме ялинку прикрашають на свято?

Запитання: Яке свято до нас наближається? Як ми готуємося до Нового року? Чому 

треба прикрашати ялинку? Ялинка яка?

👦👧

Читання вірша Г. Демченко «По сніжку»

Прийшла баба снігова,

Та прийшла не сама.

Привела з собою

Діда з бородою — 

Довгою, пухнастою,

Білою, сріблястою.

Дідуся Морозом звати,

З ним малі морозенята.

По сніжку гуляють,

Діток забавляють.

Запитання за змістом

Кого з собою привела снігова баба? 

Опишіть Діда Мороза словами з вірша. 

А хто прийшов з Дідом Морозом?

👦👧

Спілкування в колі: зимові друзі

Запитання: Яка зараз пора року? Як називається перший місяць зими? Які зимові 

розваги ви полюбляєте? Чи можна лижі, санчата, ковзани назвати зимовими дру-

зями? Чому?

👦👧

Дидактична гра «Зимові слова»

Наприклад: зима — зимувати, зимонька, зимовий, зимно і т. д.

👦👧

Читання вірша М. Рильського «Пісня про ялинку».

Ой струнка ялинка в нас!

Скільки сяє тут прикрас!

Ми зібралися юрбою — 

Разом з піснею новою

Рік Новий стрічать. 

👦👧

Спостереження за хуртовиною

Запитання

Що таке вітер? Що таке сніг?  Як називається сніг із вітром? 

Як ще можна назвати хуртовину? Чим вона супроводжується?

👦👧

Читання вірша Грицька Бойка «Я морозу не боюсь!».

Я морозу не боюсь  — 

В кожушину одягнусь.

Хай мороз не злиться — 

Я у рукавицях.

Хай мороз не коле так — 

В мене шапка з кролика.

Хай мороз не хвалиться — 

Я у теплих валянцях.

Я морозу не боюсь!

Під ногами — хрусь-хрусь!

Запитання: Чому герой вірша не боїться морозу? Як ще можна захиститися від 

морозу?

👦👧

Мовленнєва гра «Мерзнуть лапки».

Мерзнуть лапки в миші — тобто... (мишачі лапки).

Мерзнуть лапи у вовка — тобто... (вовчі лапи).

Мерзнуть лапки в зайця — тобто... (заячі лапки).

Мерзнуть лапки в білки — тобто... (білячі лапки).

👦👧

Мовленнєва гра  «Які бувають ...».

Наприклад: 

Шапка буває яка? — Тепла, в’язана, хутряна, різнокольорова. 

Чобітки бувають які? — Теплі, гумові, шкіряні, хутряні.

👦👧

Спостереження за сніговими деревами на майданчику

Запитання: Чим укрите гілля дерев? На що схожі дерева взимку? Як ви гадаєте, чому 

сніг порівнюють зі сріблом? Як на вашу думку, чи приємно дивитися на засніжені 

дерева?

Тема тижня «Зимові розваги»

Зимова чистомовка»: діти промовляють чистомовку.

Ма-ма-ма — вже прийшла зима,

Ку-ку-ку — насипала сніжку,

Ем-ем-ем — на вулицю підем,

Ка-ка-ка — зробимо сніговика.

👦👧

 Відгадування загадки про ялинку.

В неї гарні, пишні віти,

І колючок не злічити…

Небайдужа до прикрас,

На свята спішить до нас. 

👦👧

Інсценування вірша І. Неходи «Ялинонька» 

У лісі, лісі темному,

Де ходить хитрий лис

Росла собі ялинонька

І зайчик з нею ріс

Ой снігу, снігу білого

Насипала зима!

Прибіг сховатись заїнько —

Ялиноньки нема

Ішов тим лісом Дід Мороз,

Червоний в нього ніс...

Він зайчика-стрибайчика

У торбі нам приніс...

Маленький сірий заїнько,

Іди, іди до нас!

Дивись, твоя ялинонька

Горить на весь палац!

👦👧

Мовленнєва гра «Так чи не так?»

Мета: учити дітей будувати відповідь згідно з причинно-наслідковим запитанням.

👦👧

Спілкування в колі: правила поведінки під час новорічних свят

Запитання: Які новорічні свята ви знаєте? Кого чекаєте до себе на свято? Як слід 

поводитись біля ялинки? До яких предметів треба ставитися з обережністю? Чому?

👦👧

Читання загадки про ялинку.

Це дерево, мов їжачок,

Вбрання у нього з колючок.

Воно стріча щороку нас

Гірляндами рясними,

Веселим сяєвом прикрас,

Цукерками смачними.

Та всюди, в місті і в селі,

Ждуть і дорослі, і малі

У кожному будинку

Прикрашену… (ялинку).

👦👧

Читання вірша В. Малишка «Веселий Новий рік»

Новий рік, Новий рік

Вже ступає на поріг. 

Бути танцям круг ялинки, 

Бути пісням, бути грі. 

Новий рік, Новий рік, 

Ти з яких прийшов доріг? 

Розкажи нам, що ти бачив, 

Що у пам’яті зберіг?

«Я — веселий Новий рік, 

З дальніх я прийшов доріг. 

А тепер в гостях у вас 

В гарний день, у добрий час!»

Новий рік, Новий рік, 

Подаруй нам білий сніг, 

На ялинці угорі 

Ясну зірку запали.

Запитання: Що діти будуть робити навколо ялинки, коли настане свято? Звідки до 

нас приходить Новий рік? Що Новий рік подарував ялинці?

👦👧

Спілкування в колі: збережемо ялинку

Запитання: На які свята прикрашають ялинку? Що відбувається з ялинкою після 

новорічних свят? Як можна зберегти ялинку живою?

👦👧

Вивчення вірша Г. Демченко «Що за гостя в нас така?»

Що за гостя в нас така —

І зелена, і густа?

Сяє зірка угорі,

На гіллячках — ліхтарі.

І ростуть на ній не шишки,

А цукерки і горішки.

Запитання за змістом вірша: Кого названо гостею? Яка вона? Чим прикрашена 

ялинка? 

👦👧

вірш В. Моруги «Нічка-новорічка»

Гарна нічка-новорічка!

Найчудовіша в зимі!

Новорічка-чарівничка...

Поміркуйте-но самі:

На ялинках ця чаклунка

Скрізь запалює вогні

І найкращі подарунки

Нам кладе під подушки.

О дванадцятій годині

Похитнеться стрілка — скік!

І ми всі за мить єдину

Підростем на цілий рік.

👦👧

Читання віршованого твору І. Неходи «Зайчик та ялинка»

Ой у полі випав сніг,

Через поле зайчик біг,

Зупинився на хвилинку —

Вже ніхто не дожене!

Став просити він ялинку:

— Погойдай мене! —

А ялинка зашуміла,

А ялинка відповіла: 

— Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба.

Цапа я нашлю на тебе!Став він цапа підкликати:

— Йди ялинку об’їдати!

Йди ялинку об’їдати,

Бо не хоче погойдати!

Мекнув цап йому з горбка:

— Об’їдать? Вона ж гірка!

Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба,

Вовка я нашлю на тебе.

Просить вовка він: — Скоріш

Іди, вовче, цапа з’їж!

Бо не хоче цап рогатий

Ту ялинку об’їдати,

А вона мене —  гойдати.

Важко з лігва вовк підвівсь:

— Цапа їсти? Я наївсь.

Я село уже одвідав,

Я бичком сьогодні снідав.

Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба.

Я стрільця нашлю на тебе!

Став він тут стрільця просити:

— А йди мерщій вовка бити!

Вовк не хоче цапа їсти,

Цап — ялинку об’їдати,

А вона — мене гойдати!

Та стрілець лиш очі звів:

— Я вже сто вовків убив.

Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба,

Я вогонь нашлю на тебе.

Став він тут вогонь просити:

— Йди, вогонь, стрільця палити!

Він не хоче вовка бити,

Вовк не хоче цапа їсти,

Цап — ялинку об’їдати,

А вона — мене гойдати.

А вогонь аж зблід з лиця:

— А за що ж палить стрільця?

Що мені стрілець зробив,

Щоб його я йшов палив?

Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба.

Воду я нашлю на тебе!

Став він воду враз просити:

— Водо, йди вогонь гасити!

Він не йде стрільця палити,

Стрілець не йде вовка бити,

Вовк не хоче цапа їсти,

Цап — ялинку об’їдати,

А вона— мене гойдати.

А вода шумить, дзюрчить:

— А нащо вогонь гасить?

Хай собі в печі палає,

Хай людей він зогріває.

Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба.

Я вола нашлю на тебе!

Став він тут вола просити:

— А йди, воле, воду пити! 

Вода не йде вогонь гасити,

Вогонь не йде стрільця палити,

Стрілець не йде вовка бити, 

Вовк не хоче цапа їсти,

Цап — ялинку об’їдати,

А вона — мене гойдати.

Віл байдуже відповів:

— Я сьогодні брагу пив! Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба.

Довбню я нашлю на тебе!

Став він довбню тут просити:

— А йди, довбне, вола бити!

Віл не хоче воду пити,

А вода —   вогонь гасити,

А вогонь — стрільця палити,

Стрілець не йде вовка бити,

Вовк не хоче цапа їсти,

Цап — ялинку об’їдати,

А вона — мене гойдати.

Каже довбня: — Зайче-брате,

А за що ж вола вбивати?

 Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба,

Шашіль я нашлю на тебе!

Став він шашіль тут просити:

— Швидше довбню йди точити!

Довбня не йде вола бити,

Віл не хоче воду пити

Вода не йде вогонь гасити,

Вогонь не йде стрільця палити, 

Стрілець не йде вовка бити, 

Вовк не хоче цапа їсти, 

Цап — ялинку об’їдати, 

А вона — мене гойдати.

Шашіль враз відповідає:

— За що довбню точить маю? 

Не хочу!

— А, не хочеш? І не треба.

Півня я нашлю на тебе!

Став він півня підкликати:

Треба шашіль поклювати!

Шашіль не йде довбню точити.

Довбня не йде вола убити,

Віл не хоче воду пити,

А вода — вогонь гасити,

А вогонь —  стрільця палити,

Стрілець не йде вовка бити,

Вовк не хоче цапа їсти,

Цап — ялинку об’їдати,

А вона — мене гойдати.

Пожалів тут півник зайця:

— Хочеш, зайчику, гойдаться?

Добре,— каже,— зайче-брате,

Буду шашіль я клювати!

Тремтить шашіль— що їй робити?

Пішла шашіль довбню точити,

Довбня пішла вола бити,

Віл подався воду пити,

Вода пішла вогонь гасити,

Вогонь пішов стрільця палити,

Стрілець пішов вовка бити,

А вовк пішов цапа їсти,

Цап — ялинку об’їдати.

А вона—давай гойдати:

— Гойда-гойда, гойда-да...

Так минулася біда...

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

СІЧЕНЬ

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

 Тема тижня.   «Зимова казка»

Читання вірша О. Маружного «Снігова баба».

Порошить метелиця,

Білим снігом стелеться.

На подвір’я, як жива,

Вийшла баба снігова

У вбранні зимовому,

Гарному, казковому.

На сніжку вона стоїть,

Ще й ногами тупотить.

Є у баби палиця,

Баба нею свариться.

Чорні очі аж горять:

Краще баби не чіпать!

Бесіда за змістом вірша.

Запитання: Про яку пору року розповідається у вірші? Що порошить? Хто вийшов на подвір’я? У якому вона вбранні? Де стоїть баба снігова і що вона робить? Що в неї є? Які в неї очі? Чого не можна робити?

Читання вірша Грицька Бойка «Морозець»

Морозець, морозець,

Не щипай нам щічки!

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

Морозець, морозець! 

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп’ят

Носики червоні.

Запитання: Навіщо ми вдягли теплий зимовий одяг? Як можна вберегтися від холоду? Чи можна в такому одязі ходити влітку?

Читання вірша Олени Пчілки «Снігова баба»

Ну-те, хто з вас там бистріший?

То ідіть в садок скоріше!

Купи снігу там лежать! 

Хлопці поклик підхопили,

Бабу з снігу враз зліпили,

Очі з вугілля всадили,

Рот із буряка зробили.

От так баба! Молодці!

Ну, дивуйтесь, горобці!

Запитання: Що зліпили діти? Опишіть цю снігову бабу.

Читання  вірша Грицька Бойка «Ковзани»

Є у мене ковзани, 

Ковзани-пустуни.

Тільки ранок наступає — 

Вже на вулиці вони.

Їм сподобавсь дуже лід,

Я ж спізнився на обід.

І мені сказала мама:

«Просто горе з ковзанами!»

Отакі-то ковзани,

Ковзани-пустуни!

__________________________________________

Тема тижня. «Українська хата»

Читання вірша Я. Щоголіва «Хата».

Наша хата під горою, край долини,

У вишневому садочку та в калині;

Попід лісом млин подався у ставочок,

Через воду перекинувся місточок

Наші ниви золотіють так, як сонце;

Вишні й сливи лізуть з гілок у віконце.

Нашу гору всі далеко знають,

Добрі люди нашу хату привітають.

Запитання: Де розташована хата? Що росте біля хати? Що розташовується попід лісом? Гілки яких дерев лізуть у віконце?

Читання вірша Лесі Українки «На зеленому горбочку»

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

Запитання за змістом вірша: Де притулилася хатинка? З  чим поетка порівнює 

хатинку?

Відгадування загадок про керамічні вироби.

Біля тіла — вухо, голови не маю,

Молоко, сметану, квас, добре зберігаю. (Глечик.)

Запитання: А чи може глечик бути для когось хаткою? В яких казках зустрічається 

глечик?

Майстер в руки мене взяв, 

На мені намалював

Листя, квітку, перепілку, 

Бо розписував… (тарілку).

Запитання: На що схожа тарілка?

Як у піч мене несуть, 

В мене овочі кладуть

Ще й водичку наливають, 

До вогню — і борщик мають! (Горщик.)

Запитання: Що ще можна приготувати у горщику?

Вірш «Гончарний круг»

Старається гончарний круг, 

І глина тягнеться до рук.

Стає вона горнятком — 

Малятком-товстенятком.

Гончар горня оте зніма —

І глина в руки йде сама.

І знов же — тим порядком 

Кружля, щоб стать горнятком.

_______________________________

Тема тижня. «Українська вишиванка»

Читання вірша В. Крищенка «Вишиванка»

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

«На, вдягай, синочку!»

В нитці — сонце золоте,

Пелюстки багряні.

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся.

Підійду і обійму

Я свою матусю.

Запитання за змістом вірша

Як ви гадаєте, чим вишивала мама сорочку сину? 

Який візерунок у неї вийшов? 

Чи сподобалась ця вишиванка сину? 

Чому ви так гадаєте?

Читання уривка з вірша Є. Гуцала «Синя скриня».

Дерев’яна синя скриня

В хаті справжня господиня.

Рушники у синій скрині,

Мов птахи — зелені й сині. 

Плахта є, і є запаска — 

Теж з бабусиної ласки.

Читання вірша С. Жупанина «Оленчина вишиванка»

А на вишивці,

Мов на вишеньці,

Спілі ягоди,

Хоч збирай!

А на вишивці

Дивні китиці —

Квіту ніжного

Барвограй.

І проміниться

Та ще й міниться

Скрізь на вишивці

Дивосвіт,

Бо залишився

На цій вишивці

Рук Оленчиних

Теплий слід.

Запитання за змістом вірша: Що було на вишиванці? Опишіть цю вишиванку

Читання вірша «Вишиваю вишиваночку».

Вишиваю вишиваночку 

Я для братика Іваночка. 

Вишиваночка у вишеньках,

 Ягідками рясно вишита. 

Вся в мережках вишиваночка — 

Подарунок для Іваночка

Запитання за змістом вірша: Для кого вишивають вишиваночку? Яким візерун ком? Що готується для Іванка?

________________________________________

Тема тижня. «Усі професії хороші»

Читання віршованих рядків про професії.

У світі професій дуже багато.

Всі вони гарні, всі вони різні,

Всі для малих і дорослих потрібні.

І машиніст, той, що потяг веде,

І будівельник, що стіни кладе.

Лікар, лісник, перукар, продавець —

Кожен — то доброї справи знавець.

Кожен працює, так здавна велося,

Щоб людям усім та й гарно жилося.

 

 

 

 

Відгадування загадок про різні професії.

Хто людей з біди рятує

І хвороби всі лікує:

Призначає процедури,

І таблетки, і мікстури? (Лікар.)

Він працює, як чаклує:

Смачні страви нам готує. (Кухар.)

У нас цю професію знають усі:

Сидить за кермом вантажівки й таксі.

Вантаж і людей він по місту розвозить

У літню спекоту й зимові морози. (Водій.)

Із пожежами воює,

Від вогню усе рятує. (Пожежник.)

 

Читання оповідання В. Сухомлинського «Чорні руки».

Бабуся місила тісто. Тісто було пишне, м’яке, біле.

— Спечіть мені голуба, будь ласка, — просить Юрась.

Бабусині руки стали ліпити голуба. Ось з’явилися крила тонкі, ніжні. А руки в бабусі чорні, зморщені, з  висохлими пальцями. Не може онук очей відвести од них, наче вперше побачив бабусині руки.

Дістала бабуся голуба з  печі, поставила перед онуком. А  його і  їсти жалко: білий, пишний, немовби ось-ось злетить.

— Бабусю, — питається Юрась, — чого руки у вас чорні-чорні, а голуб білий-білий?

— Якби в мене руки були білі, то не було б ані тіста, ані голуба, — тихо сказала бабуся.

Юрась і задивився на голуба. Потім каже:

— Дайте мені лопату, бабусю.

— Нащо?

— Піду в сад копати землю.

— Навіщо ж її зараз копати?

— Щоб руки почорніли.

— Бери, Юрасю, лопату.

Бесіда за змістом оповідання: Назвіть героїв оповідання. Що хлопчик попросив зробити бабусю? Чому хлопчик дивився на бабусині руки, не відводячи очей? Яким вийшов голуб? Що запитав хлопчик у бабусі? Якою була її відповідь? Яку ще назву можна дібрати для цього оповідання? Чи підійде назва «Золоті руки»? Які значення мають слова ручка, ключ?

 

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

ЛЮТИЙ

🌟🎓✨🌟🎓✨🌟🎓✨

🌟🎓✨🌟Перший тиждень «Зимуючі птахи»🎓✨🌟🎓✨

Читання оповідання В. Сухомлинського «Ялинка для горобчиків» 

За три дні Новий рік, а Вітько хворий в постелі лежить. Поставила мама перед ліжком ялинку, повісила на неї чимало прикрас, цукерки, яблука. Увечері засвітилися 

на ялинці лампочки.

Настав останній перед Новим роком ранок. Подивився Вітько у вікно. Побачив трьох 

маленьких горобчиків. Скачуть, їсти шукають. Жаль стало йому пташок.

— Мамо, — каже Вітько, — влаштуймо і горобчикам ялинку.

— Як? — здивувалася мама.

— Гляньте, як, — відповідає Вітько.

Застромив гілку ялинки в коробку з-під цукерок, насипав зерна і крихт.

Винесла мама ту маленьку ялинку й  поставила на подвір’ї. Побачили горобчики, 

прилетіли до зерна, бенкетують, весело цвірінькають.

Ну й радісний був Новий рік у Вітька!

Запитання: Коли відбувалася подія? Що сталося з  Вітьком? Кого він побачив 

у вікно? Що запропонував зробити? Чи сподобалася ялинка горобчикам?

Читання оповідання В. Сухомлинського «Дівчинка і синичка». 

Настала холодна зима. Маленька Наталочка почепила на яблуньці годівничку для синичок і щодня приносила насіння. Одна синичка чекала дівчинку. Навесні синичка 

сказала дівчинці:

— Тепер не принось мені насіння. Я знайду собі корм. До побачення, до зими.

— До побачення, синичко.

Знову зима, все засипало снігом. Прилетіла синичка до годівнички, а там тільки сніг. 

Тривожно стало пташці. Питає вона у яблуньки:

— Яблунько, скажи, чому немає Наталочки? Невже вона забула про мене?

— Ні, не забула, вона хворіє.

Тяжко стало на душі у синички. Сіла вона на гілочці та й думає: «Полечу до дівчинки, треба її чимось втішити. Але де я візьму подарунок? Кругом сніг, сніг, сніг».

І тоді вирішила синичка принести Наталочці пісеньку. Прилетіла до її хати, влетіла 

у  відчинену кватирку, сіла біля ліжка хворої дівчинки і  заспівала. Наталочці стало 

легше.

Запитання за змістом оповідання

Чи сподобалось вам оповідання? 

Як дівчинка Наталочка допомагала синичці взимку? 

Чим віддячила синичка дівчинці? 

Чого вчить нас це оповідання? 

Якими слід бути щодо птахів? 

А один щодо одного?

Мовленнєва гра «Назви ласощі для птахів»

Насіння із соняшника — (соняшникове насіння).

Насіння із кавуна — (кавунове насіння).

Насіння із гарбуза — (гарбузове насіння).

Крихти із хліба — (хлібні крихти).

Зерно із пшениці — (пшеничне зерно).

Читання оповідання В. Сухомлинського «Дівчинка і синичка»

Запитання за текстом: Як піклувалась дівчинка про синичку? Що сталося з Наталочкою наступної зими? Як її втішила синичка? Як ви гадаєте, чому дівчинці стало легше?

🌟🎓✨🌟Другий тиждень «Як зимують лісові звірята?»🎓✨🌟🎓✨

Читання вірша П. Воронька «В лісі є зелена хата»

В лісі є зелена хата,

Там поснули ведмежата,

А найменший — вереда — 

Сивій мамі набрида.

Каже: «Я не хочу спати,

Утечу вночі із хати,

Коли меду не даси,

Риби, сала, ковбаси!»

«Люлі-люлі, треба спати, — 

Над синком шепоче мати, — 

Як заснеш — тобі усе

Сон в корзині принесе».

Запитання

Хто живе в зеленій хаті? 

Чому вередує найменше ведмежа? 

Що йому пообіцяла мама-вдмедиця?

Читання вірша Т. Харлампієвої «А ви білку бачили?».

Скаче білка по ялинці,

Хвіст у неї, як в лисиці.

Хатка білочки в дуплі,

Височенько від землі.

Втоми білочка не знає 

І на зиму ще з весни

Шишки день у день збирає 

І з ялинок, і з сосни.

А іще вона грибки 

Запасає залюбки.

Набирає і на віти 

Понастромлює сушити.

Запитання: Де скаче білочка? Де її хатка? Що вона збирає на зиму? Як вона сушить грибочки?

Читання оповідання І. Січовика «Ведмежата і зима». 

Троє ведмежат, дізнавшись, що всю зиму їм доведеться проспати, дуже засмутились. 

Про цю чудову пору року їм так багато цікавого розповідали довговухі зайчики: і як 

вони з’їзджають із гори на санчатах, і як ліплять снігову бабу, і як грають в сніжки. 

— Мамо! Мамо! Дозволь нам хоч одним оком побачити зиму!

— А  чому це одним оком?  — усміхнулася мати-ведмедиця.  — Ви можете побачити 

зиму обома очима!

— Справді? — радісно вигукнули троє ведмежат.

— Авжеж. Заплющте очі — й ви неодмінно побачите всі принади зими уві сні.

Запитання: Чому засмутилися ведмежата? Що про зиму розповідали довговухі 

зайчата? Що попросили ведмежата у своєї мами? Що на це відповіла мама? 

Мовленнєва вправа «Добери слово».

Лисичка яка? (Руда, красива, хитра.)

Їжачок який? (Колючий, сіренький, маленький.)

Вовк який? (Сірий, злий, страшний, зубатий.)

Білочка яка? (Красива, швидка, пухнаста, маленька.)

Ведмідь який? (Великий, клишоногий, кошлатий.)

Заєць який? (Сірий влітку, білий взимку, швидкий, боязкий.)

🌟🎓✨🌟Третій тиждень «Кімнатні рослини»🎓✨🌟🎓✨

Мовленнєва гра «Що необхідно зробити?» 

Щоб перевірити, чи вологий ґрунт у горщику, необхідно ...

Щоб напоїти квітку, необхідно ...

Щоб звільнити листочки від пилу, необхідно ...

Щоб дізнатися, чи пахне квітка, необхідно ...

Читання вірша Н. Забіли «Пробудились фіалки»

Пробудились фіалки в грудень,

Одягли підвіконня цвітом,

І ураз мій засніжений будень

Освітився ласкавим літом.

І ураз не помножене — множиш,

Не посіяне досі — сієш.

Як ти, квітко, багато можеш!

Як ти, квітко, багато вмієш!

Читання вірша Л. Біленької «У Фросинки і Наталки»

У Фросинки і Наталки

Зацвіли в саду фіалки,

Фікуси листаті

Розкошують в хаті,

А на підвіконні — 

Крокуси червоні.

Запитання: Які квіти зацвіти у дівчаток в саду? А які на підвіконні?

Читання вірша «Кімнатні квіти».

Кімнатні квіти я люблю:

То пещу їх, то поливаю,

То з ними тихо говорю,

То пісню їм на сон співаю.

Вони всміхаються мені,

Живі, красиві, чарівні.

Запитання за текстом

Як слід ставитися до квітів? 

Як потрібно доглядати за квітами? 

Як за це дякують квіти?

Запитання за текстом

Як слід ставитися до квітів? 

Як потрібно доглядати за квітами? 

Як за це дякують квіти?

🌟🎓✨🌟Четвертий тиждень «Ясне сонечко усміхається, зима біла вже ховається»🎓✨🌟🎓✨

Читання вірша П. Грабовського «Зійшли сніги, шумить вода»

Зійшли сніги, шумить вода,

Весною повіва:

Земля квіточки викида,

Буяє травка молода;

Все мертве ожива.

Веселе сонечко блищить,

Проміння щедро ллє;

Гайок привітно шелестить,

Неначе кличе пригостить;

Струмочок виграє...

Запитання: Що сталося зі снігом? Що з’являється з-під снігу? Як змінилося сонечко? А природа?

вірш М. Сингаївського «Мороз і сонце».

Хоч мороз, а сонце сяє,

Небо чисте й голубе.

Каже сонечко морозу:

«Розморожу я тебе!»

А мороз на те сміється,

Сніг іскриться навкруги:

«Хай собі говорить сонце, 

Не розмерзнуться сніги!»

 Читання вірша «Лютий». 

Хоч він і лютий, та дарма — 

Він все одно хороший, друзі:

У ньому йде від нас зима

І квітнуть котики у лузі

Вже промінь сонечка ясний

Всміхається із високості.

Ми в лютому ждемо весни — 

От-от вона прийде у гості.

Запитання

Про який зимовий місяць йдеться? 

Чому лютий хороший? 

Які зимові ознаки є наприкінці лютого? 

Кого чекаємо в гості?